Здавалося, фермерське господарство «Карпатський буйвіл» уже звикло до несподіваних гостей і туристів. Але цього разу їх чекав справжній шок. Один із туристичних партнерів повідомив, що до них на літню практику приїдуть учні київської приватної школи. Фермери «морально» підготувалися зустрічати столичних «мажорів» — адже хто знає, як вони будуть себе поводити. Яким же було здивування, розповідає менеджер ФГ «Карпатський буйвіл» Інна Левдар, коли почалося знайомство. Тому що це були рідкісні для закарпатської глибинки гості — діти з Індії, Кореї, США, Італії, країн Африки. Причому вони могли спілкуватися виключно англійською мовою. Виявляється, молоді люди навчаються у міжнародній приватній школі. (Недешевій за нашими мірками). В Україну вони приїхали разом з батьками, які мають в Києві довготермінове відрядження. Інтернаціональна приватна школа дає ґрунтовні теоретичні знання, а влітку дітей відправляють на різні господарства та інші об’єкти, щоб там вони освоїли практичні життєві навички. Одна з груп вибрала для практики догляд за карпатським буйволом. Юні гості просто здивували своєю вихованістю, ставленням до природи, до тварин, вражала їхня повага до людей, готовність працювати і дисциплінованість, розповідає пані Інна. Вказівку вихователя вони виконували відразу без жодних заперечень та «розкачувань». За цей час діти ретельно чистили приміщення для буйволів, зробили санітарну побілку (причому надзвичайно якісну) добудували курник, вчилися доїти худобу. Правда, їм під силу було тільки доїння корів, тому що у буйволиць дійки тугі, тут потрібна фізична сила. Для проживання їм було виділено «екобудинок» – звичайну сільську садибу, де вони ночували. А харчувалися на фермі, і були в захопленні від закарпатського борщу, голубців, кабачкових страв. Діти виявилися переважно прихильниками екологічних, вегетаріанських страв. Вони також навчилися виготовляти моцарелу, цікавилися життям у селах Закарпаття, а один день відвели для екскурсії по Виноградову. Для екскурсії дуже не вистачало англомовного гіда, а така потреба виникатиме все частіше.
Прощання з буйволами й господарями було емоційним. Деякі діти не стримували сліз. Проте вони запланували наступного року направити сюди нову групу і зробити свій внесок на користь ферми, зокрема придумати ефективний, екологічно безпечний засіб від мух.
Для більшості школярів знайомство з буйволами відбувалося вперше. І не тільки з буйволами. Виявляється, дехто ніколи не бачив живу корову, не бачив, як ростуть огірки та інша зелень.
Для господарства, каже Інна Левдар це теж надзвичайно цінний досвід, який неодмінно пригодиться в майбутньому.
Василь Горват
