На прохання директорки Пушкінської гімназії Наталії Шкірі було запрошено працівників соціальної служби. Гості були бажані, адже в нашому освітньому закладі проходить акція «16 днів проти насильства».
Завітали директорка центру надання соціальних послуг Вилоцької селищної ради Злата Шетеля, соціальна працівниця Анастасія Копил та психологиня Олена Цирюк, які працюють в Благодійному фонді NEEKA та співпрацюють з UNICEF. Учні 5-9 класів та вчительський колектив з цікавістю слухали їхні лекції.
У тлумачному словникові дано таке визначення (ВД «Школа», 2006), що насильство – це застосування сили для досягнення чогось; примусовий вплив на когось, щось. Ми довідались, що насильство має різні «відтінки»: моральне, економічне, фізичне, сексуальне. Кожен вид насильства, його прояви було пояснено фахівцями. Отримали в подарунок буклети, в яких в доступній формі подано інформацію, що таке насильство, його прояви, а головне, куди звертатись по допомогу.
Дуже неправильно думає той, хто вважає, що фізичне насильство є нормою. Як у деяких сім’ях. Передача зла передається по вектору «батьки – діти – внуки». Дуже добре, якщо якась ланка в поколінні випаде. Це в розумінні, що все ж таки, хтось в якомусь поколінні знайде душевний ресурс подолати негатив. Яку силу волі потрібно мати, щоб протистояти булінгу, або якщо когось потрібно врятувати від нього. Не раз бачила, що іноді кволі на вигляд люди, мають велику силу волі. З такими людьми ми зустрічаємось у кінофільмах, літературних творах, тощо.
Неабияку роль відіграють батьки, коли ми робимо перші кроки в дитинстві. Інколи вони занадто опікують своїх чад. Такі діти часто «губляться» в серйозних ситуаціях, бо за них вирішують все батьки. Але батьки теж не вічні. Колись такі реалії життя потрібно буде вирішувати і самим, як себе повести, як відповісти, а іноді потрібно помовчати.
Так-так помовчати. Бо «слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш», – каже прислів’я. Слово – це і лік, але і зброя.
Загалом нам, учням, подобаються такі заходи. Адже можна додатково про щось довідатись, познайомитись віч-на-віч з фахівцями відповідних служб, а щось з’ясувати, спитати. Словом збагатитись.
Ще раз дякуємо соціальній службі за прояви толерантності, розуміння, допомоги.
Іванна Бобик,
учениця 8 класу Пушкінської гімназії Вилоцької селищної ради
