icon clock26.08.2020
icon eye7
Культура Фото

Творчий тандем, що народжує українські пісні

Директор Виноградівської дитячої школи мистецтв ім. Бели Бартока, заслужений працівник культури України, член Національної Ліги українських композиторів, досвідчений педагог, музикант, диригент, аранжувальник-інструменталіст Віктор Марушка знаний не тільки у мистецьких та культуриних колах краю, а й за його межами. Днями у messages Віктор Іванович поділився зі мною приємною новиною: «Недавно познайомився заочно з поетесою з українським корінням Мариною Акрам з Індії. Вона там активно співпрацює з консульством України, пише гарні вірші. На її прохання я написав дві пісні на її слова. Це для моєї творчості нова опція, бо пісень я не писав ніколи. Надсилаю клавір та МІДІ нової пісні «Мальви» та «Я літаю». З повагою Віктор Марушка». Оминути увагою це повідомлення, звісна річ, я не змогла. Зацікавило. Так саме заочно (через facebook) познайомилася із пані Мариною. Дуже приємна співрозмовниця.
– Мої батьки із Закарпаття. Мама у дівоцтві Марія Бобик із Пушкіна Виноградівського району, а тато – Віктор Стець із села Негровець, Міжгірського району. Закінчивши будівельний технікум, батька направили на Полтавщину, тож сім’я переселилася туди. Закінчила школу в Оржиці Полтавської області, Миргогодський керамічний технікум ім. В. М. Гоголя за фахом технологія кераміки. За направленням з технікуму вступила в Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут, у якому здобула фах інженера хіміка-технолога кераміки і вогнетривких засобів. Проте, трудовий шлях був коротким. Оскільки зустріла свою другу половинку і поїхала в Індію. Тут роботу за професією знайти не вдалося, та й мовний бар’єр був на заваді. А потім на світ з’явилися наші сини. Чоловік Танвір – сімейний лікар, спеціальність – загальна медицина (терапевт). Його нагороджено відзнакою неурядової організації як найпочеснішого лікаря району, в якому він працює. Він успішно склав іспити на дистанційну кваліфікацію та отримав кваліфікацію з Гарвардського університету з ендокринології та діабету (2012). Розмовляє трішки й українською, російською, англійською. Синам Асіму 18 років, він вже першокурсник, вивчає комп’ютерні науки, Аяну – 15 років, навчається в 10-му класі загальноосвітньої школи. Вдома розмовляємо виключно українською мовою, – розповіла про себе Марина Вікторівна.
На чужині жінка не забуває рідну мову, культуру. Ба, більше, дбає про їх розвиток, тримаючи тісні контакти з нашою нацменшиною: «Останні роки разом з однодумцями трудимося над створенням Асоціації українців у Індії, яка наразі ще на стадії реєстрації. У цьому році почала пробувати ще один напрямок – направлення індійських студентів на навчання в Україну і країни Європи. Минулого року я, як представниця українців Індії, була учасницею Першої Міжнародної Асамблеї «Українка у світі», яка проходила у Львові, яку проводили спільно СФУЖО і МІОК, та на Світовому Конґресі українців у Берліні».
А от про співпрацю з нашим славнозвісним В. Марушком пані Марина пише, що її познайомила родичка – колишній редактор «Новин Виноградівщини», журналіст, громадський діяч Виноградова Мальвіна Савинець, котра запропонувала Віктору Івановичу написати музику до вірша «Пізнє щастя». Згодом відбулось онлайн-знайомство, переписка через messages, співпраця…
– Пан Віктор людина не просто талановита, закохана – у свою справу, він ще і людина, яка абсолютно готова до співпраці. З ним легко і приємно творити. Проте, зізнаюсь відверто – ми з ним тримали в таємниці його прекрасні мелодії, оскільки очікую на завершення аранжування. Але, як тільки наш аранжувальник скінчить роботу, ми познайомимо Ваших читачів і слухачів з талановитою роботою пана Віктора. Висловлюю величезну подяку Віктору Івановичу і моє щире захоплення його талантом, –каже моя співрозмовниця.
Свої римовані рядки Марина Акрам пише виключно материнською українською мовою, передаючи в них свою невмирущу любов до отчого дому і журбу за рідною Україною. Прослухавши ніжну мелодію Віктора Марушки, вона мене підсвідомо перенесла у безтурботне дитинство, нагадавши ніжний голос мами, її мелодійну колискову.
Як на мене – Віктор Марушка і Марина Акрам – ідеальний творчий тандем двох талановитих людей, закоханих у свою справу, відданих патріотів своєї батьківщини. Зичимо їм незгасного творчого натхнення, здоров’я і оптимізму. Чекаємо на нові спільні шедеври…

Наталія Кобаль

https://www.facebook.com/InCaptivityOfLife/