19 січня Європарламент проголосував за створення спецтрибуналу для кримінального переслідування організаторів воєнних злочинів проти України. Йдеться, зокрема, про покарання вищого керівництва держави-агресорки. Євродепутати вирішили: трибунал має бути створений за аналогією з Нюрнберзьким процесом, коли після Другої Світової судили нацистських лідерів. Подібні трибунали створювались за рішенням Радбезу ООН і для судів над винними у воєнних злочинах у колишній Югославії та Руанді. Раніше схожі резолюції щодо можливого міжнародного трибуналу ухвалили парламентські асамблеї ОБСЄ та НАТО. Коли врешті може розпочатись суд над винуватцями війни в Україні та які перешкоди виникнуть на шляху до цього — розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Завдання — засудити путіна та лукашенка
Перше завдання, яке стоїть перед світовою спільнотою — домогтись принаймні юридичної можливості організувати суд над головними злочинцями: президентом рф путіним та всім військовим керівництвом рф, а також над олександром лукашенком та керівництвом білорусі — як держави, яка підтримує та бере участь у збройній агресії проти України.
Однак, на керівництво держав поширюється міжнародний імунітет, якого, щоби розпочати суди, необхідно позбутись. Зробити це через засідання радбезу ООН на практиці — майже неможливо, адже рф є її постійним членом. Тож, ЄС та Україна мають шукати підтримку у Генеральній Асамблеї ООН та на різних міжнародних форумах, активно застосовуючи дипломатію, вирішили у Європарламенті.
Разом із тим, щоби почати спецтрибунал, необхідно створити спеціальну міжнародну прокуратуру, яка опікуватиметься розслідуванням злочинів, заявляв на засіданні Європарламетру комісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс. Є робота і для українських депутатів: Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який дає визначення злочину агресії. Це необхідно для початку розслідування та судових процесів.
Із розслідуванням воєнних злочинів, зокрема зі збором доказів, раніше обіцяли допомогти країни великої сімки: на зустрічі міністрів юстиції G7.
Конфісковуватимуть активи рф на репарації
Європарламент у своїй резолюції також закликав ЄС знайти шляхи використання заморожених активів Центробанку ЄС (таких вже понад 17 млрд євро) на допомогу Україні у формі репарацій. Нині ж, за європейськими законами, російські гроші також мають імунітет, який необхідно зняти у зв’язку із тяжкістю вчинених рф правопорушень.
А от в CША вже вдаються до конкретних кроків: днями у Міністерстві юстиції Сполучених Штатів заявили, що найближчими місяцями розпочнуть процес передачі конфіскованих у рф грошей.
Скільки ще чекати
Вочевидь, на розслідування воєнних злочинів проти Украни, та тим паче доведення цього процесу до трибуналу — підуть роки. Утім, українська влада налаштована оптимістично. В Офісі Президента України вважають, до початку практичної реалізації цього задуму світова спільнота може наблизитись вже за рік–півтора — за умови збереження нинішнього темпу роботи над цим процесом.
“Порівнюючи з історичними прикладами створення відповідних трибуналів, ми рухаємося з гіперкосмічною швидкістю. Ми отримали надзвичайну велику кількість рішень щодо міжнародної політичної підтримки створення спецтрибуналу від Парламентської асамблеї Ради Європи, ОБСЄ, Європарламенту, Єврокомісії, окремих європейських країн. Ми тут дуже сильно просунулися. Я думаю, якщо вдасться зберегти такий темп, протягом найближчих року—півтора підійдемо до практичного створення трибуналу”, — заявив заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов.
