Те, що на тротуарах у центрі міста перехожим перегороджують дорогу найчастіше жінки чи чоловіки (переважно ромської народності) з проханням допомогти на лікування дитині, це вже, начебто, звичний метод шахрайства. Проте винахідництву любителів легкого збагачення немає меж…
Цей випадок стався нещодавно зі мною. Спішу у справах, аж ось, біля малого базару, переді мною стає невисокого зросту жінка з вигляду десь 40-річного віку, і привітно з посмішкою промовляє: «Паніко, зачекайте хвилинку, я не просити. Днями народила донечок-двійняток. Їх вже треба хрестити і я шукаю маточку, – і одразу починає начебто відмовляти. – Я розумію, що Ви на роботі і не маєте час йти в церкву похрестити. Але від хреста відмовлятися не можна – це великий гріх. Тому, аби не згрішити, дайте на крижму хоч 200 гривень». Поспіхом щось відповіла, зігнорувавши це прохання, і побігла у справах. Минуло не так і багато часу: десь через 2 місяці вже біля будинку побуту знову переді мною постала ця ж сама жінка і з тими ж словами. Але тепер начебто вже народила хлопчика. На мої слова: «Скільки ж Ви виношуєте цих дітей, певне – тижнями, а не місяцями, що кожні два місяці народжуєте?». Вона спочатку знітилася, а потім розвернулась і втекла, зникнувши з поля мого зору за лічені хвилини. А скільки людей їй вдалося ошукати, апелюючи гріховністю відмови таїнства хрещення?
Чи є гріхом «не дати грошей на крижму» і як правильно давати милостиню? З цим питанням ми звернулися до священика – благочинного Виноградівського благочиння Михаїла Бідзілі:
– Якщо нас зустрічають на вулиці і просять тільки гроші на крижму – з церковної точки зору це є неприйнятним. Бо дитина хреститься в церкві і гріх полягає не в матеріальному, а в духовному понятті. Гріхом є відмова від таїнства хрещення у храмі з немовлям на руках. Тут варто усвідомлювати, що хрещені батьки несуть відповідальність за духовне виховання своїх хрещеників перед Богом і власною совістю. Якщо нема грошей – це не проблема. Переконаний, що зайшовши у будь-який храм будь-якої релігійної конфесії з проханням охрестити новонароджене немовля, ніхто не відмовить, якщо нема грошей: священник безкоштовно похрестить, а за хрещених найдуться добрі люди серед прихожан храму, та й крижма найдеться. Тепер, на жаль, на вулицях міста стоїть багато таких, хто аж за руки хапає перехожих зі словами «Подайте». Як пише апостол Петро: «Коли даєш милостиню – хай вона пропотіє в твоїй руці». Це означає, що не всім, хто просить, треба відкривати свою душу і гаманець. Не є гріхом відмовитись дати гроші на крижму або хворому на лікування, а гріх – обманювати людей, маніпулюючи їх співчутливістю та побожністю, гріх просити гроші на те, чого насправді немає. Звісна річ, на вашу відмову дати грошей, вслід можуть лунати прокльони. На них взагалі не варто звертати увагу. У таких випадках треба відповісти: «Ваше прохання вернеться на вашу голову». Дуже добре давати милостиню, але треба дивитися – кому давати. Бо часто ті, хто справді опинився у складній життєвій ситуації або потребує кошти на дороговартісне лікування чи операцію, не просять. Отаким людям треба допомагати. Християнська душа – милостива і завжди відгукується на чужу біду. Але нам варто мати холодний розум і гаряче серце. А головне – мудрість бачити, кому давати милостиню, а кому – ні.
Наталія Кобаль
