Любов Бабинець працює вчителем трудового навчання у Великоком’ятівській одинадцятирічці. Здавалося б звичайний шкільний предмет. Та зовсім ні. Виявляється, він вимагає неабиякої креативності та творчого підходу. Більше того, аби навчити щось робити дітей, треба самій все вміти.
Для Любові Федорівни нема нічого неможливого. Вона вміє в’язати спицями та крючком, шити на машинці, малювати, вишивати тощо. От і чудернацькі баба з дідом у возі, що стояв у Кум’ятському біртоці під час фестивалю «Угочанська лоза» народжені її вмілими руками.
До слова, за плечима у вчительки 8 років педагогічного стажу, до того з 2001 працювала в школі лаборантом. Окрім уроків трудового навчання, найбільше їй довподоби гурткове заняття «Вмілі руки», де займаються дітки 5-6 класів та 8-11-их. Адже саме її гуртківці беруть участь у всіх районних та обласних конкурсах і завжди займають призові місця. Якось навіть мали перше місце на обласному етапі конкурсу «Податки – очима дітей» і були лауреатом на Всеукраїнському. На конкурсі дитячого юнацького фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» їх козак Богдан, виконаний у стилі архітектурного текстилю також не лишив байдужим прискіпливе журі, котре присудили їм призове місце.
Мало хто знає, що її дівчатка самі вміють шити собі одяг. Пишається, що дві учениці самі пошили собі вечірні сукні. Червоні спіднички, у яких дівчата виступають, теж самі собі пошили.
Наталія ШАРКАДІ
