Роздуми після прем’єри благодійної вистави…

Благодійну виставу за мотивами відомого українського драматурга Михайла Старицького “За двома зайцями” (написана 1883 р.) на берегівській сцені аншлагово й феєрично зіграли театрали під керівництвом Інни Буяновської (це не перша її творча робота). Був щиро здивований, коли побачив переповнену залу МБК. 
Я мав змогу спостерігати і за рівневою, досконалою грою аматорів сцени, і за бурхливою реакцією зали. Була їх повна взаємодія: місцеві актори не дали присутнім сумувати ані на мить. Зрозумів, що зібралися істинні любителі комедійної п’єси, які своїми гучними оплесками зустрічали вдалу та досконалу гру артистів. Зазначу: творчий колектив зі знанням справи згуртували в основному автор проєкту Микола Павлюк та режисерка-постановниця Інна Буяновська (директор КЗ “Центр культури та дозвілля” і його заступниця) ледь не наново: у ролях “вічно живої п’єси” класика українського комедійного жанру виступали люди різних професій і соцгруп, які свій вільний час вирішили “подарувати” сцені, а затим – вдячному глядачеві. Себто нам…
Позитивні враження залишила не тільки прекрасна, майстерна і яскрава гра акторів, але також вразили режисерське бачення сцени, тим паче, що події відбувалися в позаминулому столітті.
Отже, сценарій п’єси мав відобразити тодішню епоху, мовну в тому числі, порадувати автентичними декораціями (меблі, зокрема, стіл, стільці, ліжко, подушка, які дійсно виявилися архаїчними, але добре збереженими). Уже не кажучи про унікальний одяг артистів, який “переніс” усіх присутніх у ту епоху, коли жив і творив геній комедійного жанру М. Старицький. Вишукані образи та костюми, які доробляли самі ж виконавці – це окрема тема. Її запросто можуть аналізувати театральні критики. Я у цій сфері не є досконалим знавцем, але як гдядач зазначу: вистава урізноманітнила культурне життя/дозвілля провінційного райцентру. З нею запросто можна їхати в інші міста краю та демонструвати своє неперевершене мистецтво. Приміром, у рідних (берегівських) стінах їм це вдалося “на відмінно”.
Зрослу фаховість аматорського театру “Freebom” (Інна Буяновська) також відзначила секретар міськради Людмила Токар, яка разом з працівниками управління освіти та культури міськради була присутня на прем’єрі. Аналогічними виявилися думки ще деяких моїх співрозмовників, найперше Любові Шклянки, Олега Супруненка, Юрія Бандуровича, Марії Лізак, які того вечора були в залі в ролі глядачів. Зрештою, про виставу схожу думку мають усі, хто дивився й аплодував грі акторів. А в реальному житті гострий і влучний гумор ніколи не старіє, як і колоритна мова українського народу, в тому числі (“образованного” Голохвастова), що хотів одночасно засватати міщанку Проню та розбагатіти, а також бідну дівчину-красуню Галю. Словом, погнався за двома зайцями, але жодного не спіймав.
Гуморний драматизм цієї історії з тогочасної доби підняв настрій усім, хто був свідком яскравої, професійної вистави в залі. І став уроком/засторогою для сучасних юнаків!
Завершилася п’єса чудовими ремарками зі сцени Наталії Ліпницької, словами вдячності Миколи Павлюка й Інни Буяновської, котру, як і самодіяльних артистів, було “обсипано” букетами квітів з глядацької зали. А також прозвучала приємно-радісна новина-інформація: колектив берегівських аматорів “винагородно” повним складом їде на відпочинок в Італію до моря.
І насамкінець: протягом мистецько-благодійного заходу було зібрано понад 35 тис.грн. (враховуючи 100 крон і 1000 форінтів). Спасибі, театрали, за виставу…
Михайло Папіш