Віктор Урста – відомий у Виноградові педагог, голова товариства «Просвіта», громадський активіст. А останні роки ще й засновник гурту MODUS VIVENDI, де він до всього ще й організатор цікавих і незабутніх подороже мальовничими куточками рідного Закарпаття. Віктор Юрійович часто запрошує в їх поїздки. Тож нарешті і я стала учасницею однієї з подорожей. Серед супутників та супутниць були активісти волонтерського об’єднання «Кікімори-Виноградів», учасники Аматорського народного хору ветеранів праці міського будинку культури, лікарі, інтелігенція громади, переселенці та просто любителі активного відпочинку і пізнання родзинок Срібної землі.
Маршрут: Виноградів-Міжгір’я-Колочава. Поїздка була дуже незвичною, бо Міжгірщина нас зустріла снігом та сильним вітром. З теплого міста попід Чорною Горою ми наче перенеслися у новий вимір – з весни у зиму.
Колочава вважається найбільшим селом Закарпатської Верховини. Особливостю поверхні села є круті асиметричні схили і гострі гребені гір, а долини річок і струмків дуже вузькі і глибокі. Більша частина поверхні села вкрита змішаним лісом та різноманітними кущами. Найбільша річка села — Колочавка. Вся територія села з 5 січня 1989 року входить до складу Національного природного парку «Синевир». До слова, територія лісів Колочави встановить 8219 га.
Унікальністю Колочави є велика кількість пам’ятників, пам’ятних плит, меморіальних дошок, окремих поховань. Нині у Колочаві налічується 50 пам’ятних об’єктів, які можуть бути цікавими для туристів. Кожен з них уособлює якусь віху з історіїї Колочави, несе в собі історично-легендарне навантаження. У Колочаві зберігається пам’ять про кожну історичну подію та вшановано практично кожного відомого колочавця.
Ми помандрували у музей-скансен Старе село, в якому розміщено дев’ять музеїв – старих будинків. У них відображено життя і побут закарпатців сто і більше років тому.
Всі стежки і пагорби Старого села вкриті цвітом шафрана Гейфеля. Їх фіолетові голівоньки на білому килимі снігу стале ще виразнішими.
Задоволення від поїздки отримали всі. Дорогою туди і назад під керівництвом Віктора Урсти всім автобусом співали народні та патріотичні пісні.
MODUS VIVENDI вчить нас не тільки пізнавати рідний край, а й цінувати життя та дану нам красу!
