Останніми роками в Україні з’явився новий шкідник – південноамериканська томатна міль. Розширення міждержавних зв’язків має важливі екологічні наслідки, оскільки відбувається перенесення небезпечної біоти з різних країн та континентів, яке іноді набуває характеру екологічних, а в деяких випадках і економічних потрясінь. Національні фітосанітарні служби повинні робити все можливе, щоб не допустити проникнення цих небажаних небезпечних шкідливих організмів рослин. Потенційно небезпечні для рослин види комах включаються до національного Переліку регульованих шкідливих організмів України, які необхідно періодично переглядати на основі аналізу фітосанітарного ризику (АФР) по кожному небезпечному шкідливому організму і надавати обґрунтовані висновки щодо їх небезпечності для країн.
Південно-американська томатна міль (Tuta аbsoluta Meyr.) розповсюджена в країнах Південної Америки і за повідомленням інформаційної служби ЄОКЗР перші відомості про її виявлення на Європейському континенті надійшли з Іспанії у 2006 р. У 2010 році томатна міль вже виявлена в Болгарії, на Кіпрі у Німеччині, Іспанії, Угорщині, Ізраїлі, Косові, Туреччині. У 2011 р. шкідника вперше офіційно зафіксували в Греції, Литві, у Великобританії; продовжує він також поширюватися і в країнах Середземноморського басейну, Північній Африці та в країнах Близького Сходу.
В Україні цього небезпечного шкідника вперше помітили теж в 2011р. у Криму в теплицях, де вирощували томати, потім на томатних полях відкритого ґрунту. Поступово томатна міль мігрувала й розповсюджувалася на північ до Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей та з’явилася на Дніпропетровщині та Закарпатті. На території Закарпатської області вперше було виявлено в феромонних пастках в м. Виноградів та с. Карачину 2020 році Виноградівського району цього року де Розпорядженням Виноградівської Райдержадміністрації наклався карантинний режим.
Шкідника досить часто знаходять у томатах, які імпортують із Туреччини, Іспанії, Єгипту та Марокко, що додатково сприяє його інвазії та експансії на нові території, ускладнюючи тим самим контроль за ним. Розповсюджується шкідник також із розсадою, пакувальним матеріалом, ґрунтом і тарою.
Томатна міль є «основним обмежуючим фактором для виробництва томатів в Південній Америці». Ушкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість. Є повідомлення про втрати від 50 до 100 % урожаю томатів. Цей шкідник вважається одним з найнебезпечніших лускокрилих шкідників томатів у Бразилії.
Томатна міль – олігофаг, живиться на пасльонових культурах. Вона може закінчити свій розвиток (від яйця до дорослої стадії) на таких культурах як помідори, картопля, баклажани, тощо. ПАТМ є комахою з високою швидкістю розмноження, може мати повні 12 поколінь за рік залежно від умов навколишнього природного середовища. Шкідник завершує одне покоління за 28 днів. Оскільки томатна міль пошкоджує рослини і в умовах закритого ґрунту (теплицях), необхідно враховувати її швидкий репродуктивний потенціал.
Метелики томатної молі сіруватого кольору (можливі варіації від сріблястого до коричневого кольору) з чорними симетричними плямами на передніх, вузьких крилах і з довгими ниткоподібними вусиками на голові. Довжина тіла складає біля 6 -7 мм. Розмах крил 8-12 мм. Яйця кремово-жовтого кольору, мають овально-циліндричну форму, дрібні. Розташовуються, як правило, на нижній стороні листя. Личинки молодших віків білого або кремового кольору з чорною головою. З часом забарвлення личинок змінюється, тіло набуває зеленуватого або рожевого кольору, а голова стає коричневою. Гусінь першого віку має довжину тіла близько 0,9 мм, старших віків 8-9 мм. Лялечка коричневого кольору, довжина близько 6 мм.
У рослинах томатів молоді личинки мінують листя, роблять ходи в стеблах, пагонах, квітках, незрілих плодах, а пізніше – і в зрілих. Міни личинок збільшуються в довжину і ширину в процесі розвитку і живлення личинок. У випадку високої чисельності залишаються тільки скелетні жилки від листя і велика кількість екскрементів. Зрілі личинки, які закінчили живлення, утворюють спочатку колони, а потім перетворюються в лялечок. Шкідник може зимувати в усіх стадіях (яйця, лялечка, метелик). Плодючість самки може становити від 60 до 260 яєць (в залежності від погодніх умов). Метелики відкладають яйця по одному (рідко по декілька) на всіх надземних частинах рослин-живителів. Після виходу з яєць личинки занурюються в рослину і починають живитися, таким чином, створюють міни, де живуть до заляльковування.
Цей шкідник томатів дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни.
Профілактика та боротьба
Цікавий спосіб боротьби з томатною міллю винайшли на батьківщині шкідника. Там для скорочення коефіцієнта розмноження молі на полях виставляють феромонні пастки, що відловлюють самців. Завдяки цьому скорочується інтенсивність запліднення жіночих особин, а відтак знижується й розмножуваність. Феромонних пасток для цього ставлять дуже багато — 2-3 десятки на 1 га, а для підвищення ефективності додатково обробляють їх інсектицидними препаратами.
Агротехнічні та фітосанітарні заходи боротьби
Фітосанітарні заходи: Враховуючи велику шкідливість південно-американської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Ефективними засобами боротьби є:
Плоди пасльонових культур, насіннєва і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
Імпорт плодів томатів та інших пасльонових культур необхідно забороняти з тих країн, де ПАТМ широко поширена.
Пакування – тільки в нову тару або дезінфіковану за ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослих комах.
Пакувальний матеріал – не використовувати повторно в місцях походження цього шкідника (вивчається пакувальний матеріал, який погіршує умови існування шкідника при транзиті, наприклад, тонка поліетиленова та інша тара, через яку проходить світло).
Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами. Плоди пасльонових, у тому числі бульби картоплі, закладають на зберігання тільки не пошкодженні.
Необхідно застосувати комплексні фітосанітарні заходи контролю як у полі, так і в сховищах, якщо цей шкідник в країні уже присутній. Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки.
Обов’язкове пропагування певних знань серед виробників, які вирощують пасльонові культури та зберігають пасльонову рослинну продукцію, про небезпечність цих шкідників.
Хімічний контроль не ефективний, тому що ці шкідники живляться усередині плодів пасльонових культур. Необхідно застосовувати біологічні методи захисту.
Основними агротехнічними заходами в разі появи томатної молі мають бути: регулярний і чіткий моніторинг за допомогою феромонних пасток, жорсткий карантин, дотримання сівозміни.
Тому в теплицях та на полях у березні-квітні необхідно розмістити засоби для моніторингу льоту і постійного спостереження за посівами. Це дозволить виявити перші прояви активності, а отже, якомога швидше застосувати дозволені для використання інсектициди.
Пастки на основі статевих феромонів самиць є найбільш ефективною системою прогнозу та моніторингу для ідентифікації шкідливих комах.
Досить дієвим способом уникнути потенційної інвазії шкідників є знищення небажаної рослинності (особливо пасльону чорного Solanum nigrum), яка може стати альтернативними джерелами живлення томатної молі як у відкритому ґрунті, так і у теплицях.
Ротація культур також допоможе перервати життєвий цикл комах. А от механічна обробка ґрунту завжди буде відмінним рішенням для знищення лялечок у ньому.
Що стосується хімічних засобів захисту, то варто відзначити, що швидке виникнення резистентності у шкідника до різних груп препаратів істотно ускладнює ефективний контроль томатної молі засобами агрохімії. Серед представлених на ринку України препаратів, дозволених до використання на томатах, досить високу ефективність можуть забезпечити Кораген 20, КС, Ампліго 150 ZC, ФК, Проклейм 5 SG, РГ. Однак і ці продукти не гарантують чистоти посівів, оскільки максимально виявити свою дію вони можуть лише в разі потрапляння безпосередньо на шкідника, що досить складно, адже гусениці томатної молі ведуть прихований спосіб життя, живуть і харчуються не на поверхні, а всередині рослин. Найбільш раціональним часом проведення обробки вважається період яйцекладки, коли овіцидна дія зазначених засобів дасть змогу попередити вихід першого покоління гусениць.
Державні інспектори
Ондрео Резеш, Михайло Глагола,
Михайло Чонговай, Володимир Орябка
