На колишніх колгоспних землях у селі Підвиноградів милують зір охайністю та різномаїттям культур сільськогосподарські угіддя ТОВ «Райдуга». Наче кольори барвистої веселки, на 65 га землі рівненькими стрічками стеляться рядки цибулі, буряка, капусти, моркви… У теплицях, що призначені для вирощування розсади, красуються висаджені у горщики перець та томати. У зимовий період теплиці обігрівають дровами, для цього поруч встановлена котельня. Всюди задіяні сучасні технології, для підживлення рослин встановлено крапельний полив. Керівник підприємства Юрій Морозович у цій сфері не новачок, та все ж він залюбки черпає передовий досвід сільгоспвиробників з Євросоюзу, і недарма, бо основна частина вирощеної продукції йде на експорт.
– Овочівництвом на Виноградівщині ми займаємося вже п’ятий сезон. Спочатку висаджували картоплю. Зараз основними культурами у нас є редис, капуста, цибуля та буряк. Зернові культури використовуємо лише для сівозміни. Коли перед нами постав вибір: де саме займатися овочівництвом – на Закарпатті чи в Криму, перевагу віддали тій області, котра ближче до Луцька, звідки я родом. Структура ґрунту на Виноградівщині є не найкраща, але сприятливі кліматичні умови дозволяють отримати продукцію набагато раніше, ніж у інших регіонах, використовуючи при цьому невеликі інвестиційні вклади. Реалізацією вирощеної продукції займається ТОВ «Західний Рітейл» (Луцьк). Деяку продукцію реалізовуємо в супермаркети України «АТБ», «Арсен», епізодично співпрацюємо з «Барвінком» «Ашаном». Частина вирощених нами овочів їде за кордон – в Польщу, Чехію, Словакію, Білорусь, свого часу відправляли у Казахстан. Працюючи з країнами Євросоюзу, треба додаткові інвестиції у доробку, хоча і платять вони більше, ніж на ринку України. Я об’їздив багато країн ЄС і спостерігав, як у них це робиться. Та коли в них на будівлях та сортувальній техніці скрізь висить надпис, що це «Інвестиції Євросоюзу для фермера», то, звісна річ, так працювати набагато легше. А в нас жодних привілегій нема і треба самому продумувати всі нюанси. Бо ж ризик у цій справі є завжди. Так, приміром, одного року як тільки ми посадили капусту, випав сніг. Цього року град знищив мінімум 10% капусти. А от страховок, які б відшкодовували збитки, у нашій державі нема, – розповідає Юрій Миколайович.
Щороку підприємство дає роботу 50-ти працівникам сезонним і не сезонним. А трудяться тут цілий рік. Бо, за словами керівника, аби у травні зібрати врожай капусти, висівати її починають в грудні, потім пікірують, садять. Не бояться тут і експериментів, щороку вводять нові культури. Так, торік вирощували щеплений кавун. Цьогоріч посадили експериментальну грядку моркви, якщо порадує врожаєм, наступного року садитимуть її більше. А от капуста хоч і радує врожаєм, та ціна бажає бути кращою. Все ж пан Юрій не надто бідкається, адже, якщо селяни всю білокачанну передисковують для удобрення ґрунту, щоб не віддавати за копійки, вони свою вивозять за кордон. Звісна річ, і їх цінова політика не надто влаштовує, та головне, що працюють не у збиток.
Роботи вистачає, бо, окрім вирощування овочів, тут ще й діють цехи по упаковці та охолодженню овочів. «Ми зацікавлені в тому, аби відправити за кордон якісну продукцію, щоб вона потрапила на прилавки супермаркетів та до споживача у кошик в гарному вигляді, щоб він не був розчарований. Тому весь товар перед відправленням за кордон охолоджується», – ділиться мій співрозмовник і додає, що всі вантажівки, котрі відвозять готову продукцію до замовників, є найомним, а от техніка для обробітку землі – власне «Райдуги».
Звичайно, і погодні умови, і економічна складова дуже впливають на сільгоспвиробників. У той час, коли одні фермерські господарства закриваються, а інші – ледве животіють, «Райдуга» активно функціонує. Ми поцікавилися у Юрія Морозовича секретом його успіху:
– Напевне, поєднання «Райдуги» і «Західного Рітейлу», вирощування і торгівля дає позитивний результат. Переконаний, що кожен має займатися своєю справою. Коли є команда професіоналів, тоді й справи вести легше. Звісна річ, конкурувати із фермерами з Євросоюзу, котрі отримують державні субвенції, нам не легко. Проте у нас є родючі ґрунти та працьовиті люди. Важливу роль відіграє і команда: у нас молоді, розумні та енергійні працівники, котрі хочуть і можуть працювати професійно.
Того дня, коли Юрій Миколайович провів для мене цікаву та пізнавальну екскурсію своїм господарством, на полі бригада працівників збирала перший урожай червоного буряка, а в цехах фасували в мішки капусту. Зібравши один урожай, одразу висаджують щось інше, аби земля не пустувала, бо рентабельність підприємства у сільському господарстві залежить від невтомної праці. Бо, як кажуть у народі, один день рік годує.
Наталія Кобаль
