Крістіна Буря вже три роки випікає смачні пряники. Її родзинкою є те, що свої тематичні солодощі приурочує до різних свят, зокрема, Новий рік, Різдво та Пасха, а останнім часом пряники стали чудовим декором для святкових тортів, які готує на замовлення. Пряники можуть бути будь-якої форми та розмірів. За цей час кондитерські витвори кондитерки-аматорки полюбилися багатьом – від дорослих і до найприскіпливіших юних ласунів.
Напередодні свята Пасхи дуже популярні пряники у формі яйця, а також фігурки тваринок – зайчики, півники, баранчики, курчатка тощо. Їх замовляють не лише для прикрашання кошиків, а й як подарунки для дітей. Адже на відміну від шоколадних, вони добре тримають форму і довго зберігаються.
Випікати Крістіна любила з дитинства, але вона ніколи не планувала готувати солодощі на замовлення. Закінчивши школу, навчалася у Дрогобицькому механіко-технологічному коледжі за спеціальністю «діловодство – інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Наразі здобуває другу освіту за кордоном – у Словакії за фахом «комерційна логістика».
Її перші спроби в кондитерстві були під час підробітку в цеху Ганни Кормош. Тут вона отримала початкові ази, а, відтак, коли вирішила самостійно займатися цією справою, стала активно стежити за багатьма майстрами-кондитерами в інстаграмі, брала участь у безкоштовних вебінарах та майстер-класах. Мріє потрапити на кондитерські курси, щоб отримати більше навичок і майстерності декорування тортів та розпису пряників.
Саме випічка пряників найбільше припала до душі дівчині. Тож спочатку взялася до пошуку їхніх рецептів, який триває ще й донині, адже, як кажуть, немає меж досконалості. Головною особливістю її власних смаколиків є те, що авторка готує їх виключно з натуральних продуктів. Імбирно-медові пряники не лише надзвичайно корисні, адже у складі натуральний мед, різні прянощі, шоколад, відбірні горіхи та родзинки, а й гарно оформлені та філігранно розписані (допомогло й те, що дівчина добре малює). Декорування пряників займає чималу кількість часу, адже кондитерка-аматорка робить його власноруч. Загалом, увесь процес – це рутинна ручна праця. Її дівчина не довіряє нікому, але й від допомоги рідних не відмовляється. Молодша сестричка Вероніка найбільше любить ласувати смачненьким, але не відмовляє, коли Крістіна просить виконати нескладні елементи. Члени родини також є головними дегустаторами її запашних витворів перш, ніж вони потраплять на стіл замовників. А схвальні відгуки клієнтів та чергові замовлення є найвищою оцінкою для дівчини. Тож не дивно, що своєму солодкому захопленню віддає багато часу, навіть коханого хлопця залучає.
«Я від бабусі майже всю кухню «приватизувала» своїми пряниками і тортами, – зізнаєтьсяКрістіна. – Та й цього замало – довелося їй ще виділити мені невеличку кімнатку, де зберігаю свій кондитерський крам. Радію, що моє захоплення знайшло в родині підтримку, адже це також важливий стимул, аби ще більше розвиватися і вдосконалюватися».
Наразі навчання у вузі проходить дистанційно і є більше вільного часу для творчої кондитерської праці – саме так можна назвати те, чим займається для власного задоволення і чим радує солодкоїжок. Бо приготування пряників – істинно творчий процес, який надає пряникових справ майстру широкі можливості. Недарма з пряниковими технологіями в усі часи було пов’язано безліч таємниць. Головне у цій справі – правильне тісто для пряників, яке готується заздалегідь. От і наша героїня каже, що вже замісила його чотири кілограми, щоб незабаром почати випікати пряники до свята Пасхи, що наближається. Але саме в цей часу неї починається сесія, тож доведеться добре постаратися, аби встигнути їх зробити. До прикладу, минулого року на Пасху виготовила 300 пряників. Цьогоріч замовлень у дівчини вже також вистачає.
Крім того, вирішила до свята ще й солодкі пасочки спекти. Вони в неї теж дуже оригінальні, бо також декоровані пряниками, а головне – смачні, адже до їх складу входять родзинки, фундук, цукати тощо.
«Я отримую від роботи неймовірну насолоду, і готова її робити в будь-який час, як кажуть, 24 на 7, якби було 30 годин, то ще краще. Інколи натхнення прийде, то можу до пізньої ночі творити, поки не вийде так, як задумала. До слова, нарешті, у 21 рік я навчилася випікати правильні бісквіти, тепер залюбки дідусеві готую його улюблений – шоколадний, – розповідає вона. – Найважче у створенні солодких виробів, напевно, знайти час. Адже доводиться поєднувати своє захоплення із навчанням, потрібно ще викроїти години для пошуку нових ідей та реалізації задумів. І, звичайно, важливим інгредієнтом усіх моїх виробів є любов, якою ділюся з кожним клієнтом. Радію, що моє хобі дає можливість дарувати людям свято, зробити будь-який день щасливим, приємним і позитивним».
Любов ТОКАЧ
