Паралімпієць, майстер спорту України Павло Бровдій живе у селі Великі Ком’яти

Коли завітала на інтерв’ю до воїна Збройних Сил України Юрія Бровдія з Великих Ком’ят (Завадки), увагу привернули велика кількість медалей на стіні. Батько сімейства Юрій сказав, що всі вони – спортивні надбання їх старшого сина Павлика. У свої 24 роки він є учасником багатьох змагань. Павло представляв Україну у паролімпійських іграх у Туреччині зі сноуборду, де потрапив у десятку кращих.  

– Павлику було півтора роки, коли захворів на банальний грип, який залишив по собі непоправні наслідки. Лікуючи отит, дитині перепалили барабанні перетинки. Я вдома була з іншими дітьми (всього у Наталії 4 дітей, – авт.), а чоловік 7 разів їздив із синочком на лікування в столицю, проте там їм повідомили, що нервові волокна не відновлюються і барабанні перетинки не міняють. Довелося змиритися і шукати шляхи покращення умов життя Павлику. Тож від 5 років він жив і навчання у школі-інтернат міста Хуста. Там з 10-річного віку почав займатися спортом. Спочатку футболом, потім волейболом, легкою атлетикою. А от у 17 років став на лижі. Згодом почав займатися сноубордом, – розповідає мама молодого спортсмена Наталія.

Тренери побачили у хлопцеві потенціал, подзвонили і повідомили про це батькам. Ті залюбки підтримали сина. Це тепер він уже 5 років є у складі Збірної України і все фінансує держава. А раніше форму та спорядження, навіть поїздки, оплачували із сімейного бюджету. Найчастіше спортсмени із Закарпаття їздять на тренування у Драгобрат та Буковель. На змагання Павло Бровдій з друзями-спортсменами їздили у Австрію, Литву, Італію.

Павлик чує зі слуховими апаратами і чудово розмовляє українською. Тож зізнався нам, що не зважаючи на виснажливі тренування, він любить спорт і мріє про нові досягнення та здобутки. Змагання для нього – це неабиякий заряд адреналіну. Коли не досягає бажаного результату, хоч і трохи засмучується, але ніколи не падає духом. Він каже собі: «Треба ще трохи допрацювати!». Майстер спорту зізнається, що з усіх крутих схилів гір, які йому доводилось долати, найважчі гори у Туреччині, де проходили паралімпійські ігри.

Батьки кажуть, що Павлик дуже працелюбний і має добре серце. Завжди відповідально ставиться до будь-якої справи. Вони дуже пишаються сином. А пишатися є чим, бо на його рахунку 24 медалі, 15 з них золоті. Купу грамот не рахували…

Майстер спорту з сноуборду Павло Бровдій поставив собі за мету перемогти на паралімпійських іграх 2027 року. Тож ми обов’язково ще не раз почуємо про нашого земляка.

Успіхів, Павлику! Хай всі шляхи будуть легкими.

Наталія Кобаль