Саме так називається книжка Дмитра «Таксиста» Мілютіна, котру минулої неділі презентували у виноградівському міському будинку культури. Дату обрали не спроста. Бо саме того злощасного 3 листопада 2023 року у селі Зарічне Запорізької області під час шикування для нагородження від ракетного удару загинуло 19 військовослужбовців та більше півсотні отримали поранення. Серед загиблих був і Дмитро – старший офіцер 3-ї артилерійської батареї 2-го дивізіону, 128-ма гірсько-штурмової бригади.
У холі будинку культури всіх привітно зустрічала дружина Дмитра Олеся з його побратимом. Всередині переповненого залу яблуку ніде було впасти. Вшанувати пам’ять героя зібралися ті, хто його знав особисто. У закутку перед сценою поставили манекен, вбраний у фронтову форму героя, груди увінчані медалями та орденами. На столику – книги, документи та фотографії Дмитра. На сходах – запалені свічки і світлини, наче уривки його життя, яке так рано обірвала війна…
З життєвим і бойовим шляхом героя познайомила вщент переповнений зал керівників громади, волонтерів, друзів, знайомих та родичів героя модераторка Анна Любка-Вінце. У зоні бойових дій Дмитро Мілютін був з 23 вересня 2014-го. Брав участь у запеклих боях в Ольховатці та Дебальцевому. Дивом вцілів і згодом отримав звільнення, яке сам описав словами «на цьому моя війна закінчилася». Але повномасштабне вторгнення росіян знову повернуло його на передову. Героїчна боротьба за свою землю, за країну, за свій народ. У Виноградові він очолював громадську організацію «Ветерани бойових дій Виноградівщини» та входив до складу Виконавчого комітету Виноградівської міської ради. У Дмитра залишились дружина та двоє синів. А ще у 2017-му році він польовий записник бійця, у якому описав пережиті події війни. Про цей записник знав військовий капелан о. Іван Ісаєвич, хресний Олесі Мілютіної. Він і зініціював видати його книжку і профінансував першу партію.
Спогадами про дружбу з Дмитром поділився волонтер, керівник ТОВ «Харчові технології Закарпатття» Андрій Хрипта. А кохана дружина Дмитра Олеся вилила свої почуття у вірші. Розповіла про свого мужнього та мудрого брата і його сестра Наталія, котра приїхала на захід здалека… Робер Тіводор під акомпанемент Наталії Вейконь виконав пісню.
Про те, як народжувалася книжка «Ніхто не повинен це бачити» розповіла керівниця та менеджерка Анастасія Ісайович. Саме вона згуртувала довкола себе молоду творчу команду і, власне, керувала книговидавничим процесом. Презентація була цікавою та захопливою…
Юні аматори сцени виконали чудову композицію. Своїми враженнями поділилася громадська активістка Марія Конкіна.
На завершення присутнім роздали по екземпляру книги Дмитра Таксиста Мілютіна «Ніхто не повинен це бачити». Бажаючи залишали на столику гроші – донат на Збройні сили України! Присутнім на презентації діткам роздавали улюблену Дмитра шоколадку.
Наталія Кобаль
