Зустрілася якось у Виноградові з відомою господаркою Чорної Гори Наталією Мартишинець, а вона мені і каже: «Приходьте до мене на гору котів гладити. Маю там їх багато, а часу на ласки на для хвостиків не вистачає»…
Та й дійсно, знаю цю унікальну жінку-садівницю давно. Скажете, а хто не знає її славнозвісний сад хурми, інжиру, винограду, ківі та інших екзотів. Проте наразі мова про тварин. Точніше – любов та турбота Наталії Дмитрівни до них.
– Собак зараз маю тільки 6: два мої і 4-ох бездомних годую, котрі на Чорній Горі стережуть «Джунглі». А от точну кількість котиків всіх не скажу. Нещодавно щепила від сказу 62 – це ті, що йдуть до рук. Таких, котрі мешкають у «Джунглях» десь 20. Ще годую у мікрорайоні Корятовича їх десь 30. Ручні всі стерилізовані та кастровані. Ще щовечора кидаю кілограм ший диким лісовим котам. Вони приходять тільки вночі. Приручився лише один, котрого назвала Дикусем, він не тікає, коли мене побачить. Насправді, розпізнати лісового кота дуже легко, бо вони не нявчать, лише шиплять, і в них завжди шерсть стоїть дибом, – розповідає про своїх хвостиків Наталія Дмитрівна.
З чого все почалося? Каже, що з перших днів війни. Коли біженці з України масово виїжджали за кордон, часто кидали своїх домашніх улюбленців на полях біля кордону у Вилку. Наталія Дмитрівна їздила на своїй «Ниві» і збирала їх. Тоді привезла собі на Чорну гору десь 20 котів.
Є серед пухнастиків і особливі: кішечка з епілепсією, котик, погризений безпритульними собаками. А нещодавно врятувала онкохвору кішку… Укли дає їм сама за призначенням лікарів. За такими особливий догляд. Ще одну проблему становлять блохи. Їх позбутися неабияк важко.
Каже, що котики вживаються легко, а от кішки навіть кастрованих не терплять одна одну. Благо, що на Чорній горі місця багато, тож мають змогу тримати дистанцію і куди гуляти…
Майже всі виручені кошти з урожаю свого саду вона витрачає на корм для тварин. Проте тішиться, що допомагають і волонтери місцеві та із-за кордону як грошима, так і кормом. Це, зокрема, активісти «Народного контролю», підприємець та політик Іван Бушко і окремі благодійні організації та фонди. Каже, що постійно отримує допомогу і від вирощувачів лохини з Волині, котрі привозять якісні польські корма. От і нещодавно на Чорну Гору навідалися волонтери та волонтерки з організації Система охорони Закарпаття із смаколиками.
Тут гостям завжди раді. Наталія Мартишинець каже, що кличе просто любителів котів, аби приходили їх гладити. Бо тварини просять ласку, а в неї ціла купа неглажених котів та кішок. Тут можна не тільки зняти стрес з пухнастиками, відпочити, вдосталь нагладити, а й вибрати собі улюбленця та забрати додому назавжди.
Наталія Мартишинець разом з Наталією Дроздовою заснували з групою жінок-однодумиць «Благодійний фонд допомоги безпритульним котам «Мацурик». Обидві опікуються муркотунчиками, тільки одна дорослими, інша – малими.
Бажаючі допомогти мають змогу переказувати кошти на картки ПриватБанку 5168 7427 3303 5285 Наталії Мартишинець та на рахунок фонду UA 093052990000026008013605475.
Наталія КОБАЛЬ
