Сучасні молоді мами вони такі – креативні, трудолюбні естети. Під час декретної відпустки знаходять собі заняття до душі, справу, яка надихає та окрилює. Наразі мова йде про городянку Тетяну Талабіру, яка з ниток витворяє справжні шедеври сучасного етно-інтер’єру. Родом вона з Дніпропетровської області, та доля привела в наше місто, адже тут зустріла свого коханого чоловіка Віктора, з котрим разом виховують двійко чудових діток – шестирічну Вероніку і дворічного Вікторчика. Роботи Таня викладає на своїх сторінках у facebook та Instagram, проте «в живу» я їх побачила у Віктора в фотостудії «Цифра», що під одним ґанком з Укрпоштою.
– Все почалося із 7-го класу, коли я перший раз у житті взяла в руки крючок. Навчила вчителька трудового навчання Наталія Соловей. Тоді мама, бабусі, всі родичі отримували у мене в подарунки в’язані крючком серветки. У виші (у Придніпровській Академії будівництва і архітектури здобула фах інженера-проектувальника газових систем) в’язала всім однокурсницям чохли на телефони і сумочки. Уже в декретній відпустці почала в’язати шапочки для хресниць, а згодом і для своєї донечки. Зайшло в моду макраме – навчилася його плести. Плету в техніці макраме: панно в стилі бохо, сумочки, ловці снів, пера і листочки, підвісні кашпо, новорічні іграшки, квіти, підхвати для штор, кисті, круглу мандалу пано для дзеркала, підсвічники і вази, ранери, нашивки для подушок, полиці, гірлянди, аксесуари для newborn фото сесій. Також виготовляю свічки з натуральної вощини, снуди і пледи з гіпоалергенної пряжі, інтер’єрні в’язані корзинки. Тут можна гратися різними нитками і техніками, тисячі вузлів «вимальовують» різні візерунки, тому кожна річ ексклюзивна, – розповідає Тетяна Василівна. – Найбільше люблю робити панно. Все починається з палиці… Сім’єю ми часто ходимо на річку чи в ліс по гриби або на прогулянку. Завжди тягну додому якусь цікавої форми дерев’яну палку, обробляю від шкідників і хвороб, вишліфую і … узор вже сам лягає, вимальовується. Плету тільки з бавовняних ниток, які попередньо вичісую. Обробляю, щоб тримали форму. Роблю це переважно у масці і надворі, аби не вдихати мікропил, що літає в повітрі під час вичісування. Робота дуже марудна, клопітка і травматична, адже часто нитками натираю собі мозолі. У планах – макраме-пуфи, гобелени, великі підвісні гамаки.
Зараз це захоплення Тетяни вже приносить дохід у сімейний бюджет, адже її роботи замовляють як для оздоби інтер’єру власного житла, так і в подарунок. Зізнається, що особливо приємно їй було виготовляти макраме у подарунок для молодят на весілля. Виготовлений виріб вона бережно «поселила» в подарункову упаковку, аби мало естетичний вигляд. Особливим для майстрині було замовлення, виручені кошти з якого пішли на благодійність. Так, у групі «Небайдужий Виноградів» у соцмережі facebook збирали кошти на лікування хворій людині. Тетяна виставила панно і, отримані за нього гроші, віддала їй. Захопилася наша співрозмовниця і реставрацією меблів. Т. Талабіра каже, що є в них щось магічне, захоплююче, тож пробує вдихнути нове життя у старі речі. Має вже у власному інтер’єрі такі стільці, гамак, шезлонг…
Поринемо трохи в історію макраме. Адже воно – одне з найбільш древніх ремесел, придуманих людьми. Є думка, що вона з’явилася в той день, коли історичний предок людини вирішив зв’язати докупи дві тонкі ліани або жили вбитої тварини. Це був самий перший вузол, пізніше з’явилося безліч інших, техніка плетіння постійно удосконалювалася, ускладнювалася. У деяких племен існувало «вузликове письмо», рахівниця. Спочатку складна система вузлів мала тільки практичне призначення: так плелись рибальські мережі, виготовлялися окремі елементи переносних жител, а на кораблях, що пливуть у відкрите море, без вузликів було взагалі не обійтися.
З часом макраме стало декоративним мистецтвом – його почали використовувати як прикрасу одягу, домашніх драпіровок, плести амулети, шапки, сумки та інше. Кожен народ робив це по-різному – використовувалися шовкові, вовняні, бавовняні нитки, прядив’яні мотузки, золота тяганина та ін. Макраме було відоме у багатьох країнах світу – Японії, Китаї, Туреччині, Індії, а потім на території інших держав. На Виноградівщині наприкінці 80-их підвісні кашпо для горщиків у стилі макраме користувалися неабиякою популярністю. Мода на них повернулася і тепер. Проте розширився перелік виробів. Зараз у техніці макраме можна оздобити всю кімнату. Вони вносять у оселю якусь незвичну м’якість і шарм, тепло і затишок. Саме тут на допомогу радо прийде Тетяна.
Коли заняття до душі – творчості та самовдосконаленню немає меж. Так і Тетяна завжди переглядає в Інтернеті онлайн-уроки, читає тематичну літературу. Здобуті знання обов’язково матеріалізує у щось нове, красиве і неповторно. Тож, творчого успіху і незгасної енергії і в новому році.
Наталія КОБАЛЬ
