Із підприємцем Володимиром Драгуном мене звела біда – раніше з виробником «Соків Драгуна» я не була знайома взагалі. Бачила лише зведену ним на околиці Вербовця статую Божої Матері та не раз читала про його меценатство під час презентацій книг у районній бібліотеці. Доля звела нас саме тоді, коли в моїй сім’ї сталася трагедія – на заробітках у Чехії дуже постраждав мій 20-річний син Ростік, який став інвалідом І групи. Сталося це в Празі, у чужій державі, серед чужих людей, де в нас не було ні знайомих, ні родичів, ні якоїсь кімнатки, щоб переночувати. Без перекладача ми не могли ступити й кроку, де його шукати – не знали, а про якусь компенсацію сину ніхто з нами й говорити не хотів. Ми зверталися до Посольства України у Чехії, до консульства, до Червоного Хреста – все марно. Опускалися руки, ізсякли надії, не вистачало сил. І саме в той час ми випадково познайомилися з Володимиром Драгуном. Уважно нас вислухав, обміркував наше становище, пообіцяв допомогу. Маючи міцні зв’язки в тамтешньому середовищі підприємців, він дуже багато зробив для нас і продовжує допомагати й досі. Це справді людина великого і щедрого серця. Я хочу доземно вклонитися йому за безкорисливу допомогу, щиро подякувати за віру в наші сили і в нашу перемогу в чеських судах. Хай Господь рятує його дітей від біди, а самому додає наснаги творити добрі діла, які, я впевнена, повернуться сторицею.
Людмила САВИНЕЦЬ,
жителька м. Виноградова
