Минулого вівторка у Міжнародний день музеїв у Виноградівському історичному музеї урочисто відкрили унікальну виставку декоративних тарілок з приватної колекції Ірини Турцанаш (с. Хижа) «З бабчиної лади» в рамках проекту «Міні музей у музеї. Минуле – сучасне». Ірина Іванівна непересічна особистість. Вона – директор сільського будинку культури с. Хижа, керівник фольклорного народного колективу «Хижанські візерунки», працівник культури з великим стажем і досвідом роботи.
– У колекції Ірини Іванівни – стародавні народні костюми, ткані вироби і речі домашнього вжитку. Це безцінна спадщина, яка зберігається і передається з покоління в покоління. У музеї представлена тільки маленька часточка її колекції: 59 тарілок, з них 22 отримані в спадок від родини. 7 домотканих рушників, – зазначила директора Виноградівського історичного музею Людмила Тороцкезі. – Представлені тарілки виготовлені у Чехословаччині, Угорщині, Австрії. Якщо вони отримані у спадок від бабусі, то можемо стверджувати, що їм приблизно 90 років, а якщо від прабабусі – то понад 100. Кожен експонат по своєму унікальний та цінний. Але ми можемо досконало дослідити тільки ті, на котрих є маркування. Так, зокрема, маркування є на тарілках, виготовлених на всесвітньовідомих заводах порцеляни Угорщини та Австрії. Про них трохи детальніше: Угорщина, порцелянова мануфактура з маркуванням «Голлогазі» відома з 1777 року. В середині ХІХ ст. в Угорщині працювало вже 20 заводів по виготовленню порцеляни. Виготовляли сервізи, фляги, корчаги для вина, декоративні тарілки. Ця марка стала знаменитою завдяки ручному розпису. Зображували троянди, букети квітів, польові квіти. Два заводи існують тут і по сьогодні. У Австрії випускали тарілки з маркуванням «Вільгельмсбург». Фабрика заснована у 1795 році як фаянсова. Виготовляли посуд, санітарний фаянс. З 1930 року випускає порцеляну. Зображували кола, квіти, кольорові візерунки. Фабрика працює і зараз.
– У культурі я працюю з січня 1978 року. Проте народною спадщиною наших предків цікавилася, певно, з дитинства. Адже моя покійна мама Ірина Палінчак була простою сільською з жінкою з багатим духовним світом. Саме від неї успадкувала не тільки любов до раритетних речей та фольклору, а й чимало самих експонатів. У ті часи в кожній сільській хаті стіни оздоблювали декоративними тарілками і вишиваними рушниками. Їх якість і кількість свідчила про добробут дому. Передавали їх у спадок з покоління в покоління по жіночій лінії. Мама була єдиною дочкою в сім’ї, тому всі тарілки бабусі дісталися їй. Вона ж, у свою чергу, розділила нам з сестрою. Згодом я збирала тарілки від односельців – одні продали, інші подарували. Привозила їх і з туристичних поїздок, діти їздили за кордон і звідти привозили мені сувенірні тарілки, також знана мисткиня Ольга Гал на знаменні дати та події подарувала мені тарілки, котрі власноруч виготовила з глини… Я їх зберігаю, адже це – історія. Частина з них висять у мене вдома на стіні, частина – в клубі. Та чимало експонатів заховані в коробці. Витягую їх хіба що під час масових заходів, коли створюю з ними виставки, аби показати широкому загалу. Мрію про створення при будинку культури музею, коди зможуть приходити люди і любуватися цими експонатами. А є їх у мене дуже багато, і не тільки тарілки та рушники, а й старовинні речі домашнього побуту, старовинні костюми. До речі, останні теж збирала у односельців. Деякі були навіть рваними, та мама мала вдома машинку і всі реставрувала, навіть плела з бісеру трондоли на шапки-кресані і пояси… У деяких з цих костюмів навіть до тепер виступають учасники нашого фольклорного колективу села. Перу їх сама вручну. Адже всі ті ручі – наша історія, надбання наших предків і наш обов’язок зберегти їх для нащадків, – розповіла нам Ірина Турцанаш.
З нагоди виставки, за збереження унікальних експонатів начальник відділу культурита та туризму Виноградівської міської ради Василь Югас нагородив Ірину Турцанаш подякою. Таку ж подяку за сумлінну та наполегливу працю, високий професіоналізм, відданість професії та з нагоди Міжнародного дня музеїв отримала і директорка Виноградівського історичного музею Людмил Тороцкезі.
Виставка унікальних тарілок Ірини Турцанаш діє до кінця травня.
Наталія Кобаль
