Музичний інструмент – фортепіано у правому крилі сходів міського Будинку культури з’явився нещодавно, бо мало хто сюди зазирає та про цю новацію навіть не знає. Хоча нині тут постійно юрмляться діти – хлопчики та дівчата залюбки приходять та вчаться фортепіанної грамоти. Дехто заради цікавості. Таку чудову музичну річ підростаючому поколінню подарував вимушений переселенець із Запоріжжя Влад Повшук. У своєму рідному місті на Дніпрі він працював приватним учителем музики, але війна з російським агресором внесла корективи в розмірений ритм цього молодого чоловіка. Змушений був виїхати у безпечніше місце країни й волею долі опинився у прикордонному Берегові. Живе у ньому третій місяць.
Відтак загорівся ідеєю подарувати піаністам цей інструмент – сам знайшов його, а потім на свої власні й зібрані з ентузіастами гроші купив цю недешеву, але корисну річ. Спершу з такою ідеєю підійшов до місцевої студентки ЗУІ Софії Супруненко, а вже потім шлях Влада-запоріжчанина проліг до міського управління освіти та культури. Таку прекрасну спонсорську ідею в особі начальниці Едіти Бабяк тут схвалили та запропонували фортепіано на перших порах «прилаштувати» за вказаною локацією. Бо тут, у тихому куточку, не капає, не віє та не дує, сонце не пече, а, крім того, уся територія під прицілом відеокамер. Отже, і безпека є. Себто нікому в голову вкрасти чи пошкодити подарований музичний інструмент не прийде. А натиснути на клавіші та почути улюблену мелодію хочеться кожній дитині. Або пересічному перехожому – хто має задатки до музики, то й поготів.
Озвучу ідею від читачки пані Люби Пушкаш, яка вважає, що викладачі музики місцевої школи, маестро піанінної гри могли б інструмент, кажучи образно, взяти під патронат і почергово проводити тут майстер- класи. Віриться, що людей на такі музичні атракції збиралося б немало. Та й культурницьке життя Берегова урізноманітнилося б.
Михайло Папіш
