Нещодавно ми вивчали ряд тем з географії, що пов’язані з літосферою. Вчителька географії та директорка нашої Пушкінської ЗОШ І-ІІ ст. Наталія Шкіря багато нам розповідала про причини виникнення землетрусів та вулканів. А потім запропонувала, щоб отримати додаткову інформацію про сейсмічність Закарпаття, Берегівщини зокрема, поїхати на геофізичну станцію в село Тросник, що біля Фанчикова. Наш 6 клас з нетерпінням чекав на цю поїздку. Коли приїхали, то нас на цій станції вже чекав її завідувач Василь Ігнатишин. Більше години ми ознайомлювались та слухали про різні прилади, про те, що станцію зведено 1985 року для забезпечення геофізичного спостереження сейсмотектонічних процесів на території Закарпаття. Завдяки цій станції уточнюється сейсмічна небезпека. До речі, геофізична станція в Троснику носить ім’я Тараса Вербицького – відомого українського геофізика.
А от сам Василь Васильович працює на геофізичній станції «Тросник» після закінчення фізичного факультету Ужгородського Державного університету. Вже 37 років «слухає» пульс Землі. 3 грудня 2013 року він захистив Кандидатську дисертацію та отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «геофізика». Пройшов шлях від молодшого до старшого наукового співробітника відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України. Дисертацію захистив в Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України в м. Київ.
За весь період роботи вивчав геодинаміку регіон, сучасні горизонтальні рухи кори за даними пункту деформометричних спостережень в смт. Королево, де змонтував унікальний кварцовий горизонтальний деформограф. Досліджував сейсмічний стан Закарпаття, Карпато-Балканського регіону, вивчав просторово-часовий розподіл місцевої сейсмічності, оскільки Закарпаття є сейсмонебезпечним регіоном України. Також вивчав вплив метеорологічного, гідрогеологічного стану на сейсмотектонічні процеси в регіоні. Досліджував відгук геофізичних полів , магнітного поля Землі, радіоактивного фону середовища, електромагнітної емісії (випромінювання електронів катода під дією зовнішнього електричного поля) на розвиток та протікання сейсмотектонічних процесів. Василь Васильович підготував 236 публікацій, в тому числі це і статті у фахові журнали, розділи колективних монографій, тези на Всеукраїнські та Міжнародні конференції.
З підручників ми довідуємось про різних вчених. А тут випала нагода побачити та познайомитись з справжнім нашим вченим, нашим земляком, послухати його, зробити певні висновки.
Не хотілось прощатися, але вже підкрадались сутінки. А позитивний заряд та гордість за наш край заполонили наше єство. Зрозуміли, що щоб чогось добитись у житті, треба інколи йти через терни, мати силу волі, бажання чогось досягти в цьому цікавому, але нелегкому житті. Прикладом для нас став Василь Ігнатишин.
Миихайло Ньорба, учень 6 класу
Пушкінської ЗОШ І-ІІ ступенів
