Десять років тому римо-католикам Виноградова була повернута унікальна культова споруда. В центрі міста задіяв костел монахів – францисканців, що носить ім’я свого засновника Святого Івана Капістрана. Цілющим джерелом духовності тут забило життя. Співпала ця подія вшанування відродження костелу ще з однією. За підтримки депутата обласної ради Владислава Поляка та міського голови Степана Бочкая тут відбувся благодійний концерт заслуженого Закарпатського Народного хору, його камерного оркестру, які повернули з небуття відроджений духовний твір «Misso» заслуженого діяча мистецтв України, члена спілок композиторів України та Угорщини, відомого громадського діяча та педагога, талановитого музиканта, автора рідкісних творів для хору, органу та камерного оркестру Іштвана Мартона. Композитор мав усього 24 роки, коли його написав. Вперше він прозвучав в Мукачівському костелі на свято Христового Воскресіння у 1947-му. Та підійшли інші часи. Почалося гоніння на духовність, закриття храмів, переслідування за віру і цей твір канув у забуття.
Змалку любив музику. Гарно грав на альті, віолончелі, кларнеті, акордеоні. Імпровізував і грав власні варіації на фортепіано. Коли закінчив учительську семінарію, керував оркестрами, хорами учнів, писав музику, обробляв українські, словацькі та угорські пісні. Як викладач музичного училища, виховав гідну плеяду композиторів. Світове визнання одержали ряд його учнів. Серед них – Микола Попенко, Віктор Тесличко, Євген Станкович та інші. Для органу залишив унікальні твори «Токата», «Мелодія», «Капріччіо», «Пасакалія»… У його доробку понад 400 оригінальних жанрових творів. Іштван Ференцович відійшов у вічність 14 січня 1996-го, на 73-му році свого життя.
У храмі стояла така тиша, що відчувався власний подих, коли на авансцені вишикувався хор. Заграли сім скрипок та три альти і віолончель. Розпочалася «Месса». Складалася вона з шести частин «Господи, помилуй», «Слава во вишніх Богу», «Вірую в єдиного Господа Ісуса Христа, сина Божого», «Свят, свят, свят Господь Саваот», «Благословенний, ідущий в ім’я Господнє» та «Агнець Божий, дай нам миру». На відміну від класичної, що має суворий характер, ця «Месса» дуже лірична, наповнена світлом людської душі, емоційна, насичена чистотою і гармонією звуків і зачаровуючим слухачів звучанням. У ній проявився вияв глибокої людської подяки Творцю Вселеної за неосяжність вічного життя, невичерпну в часі любов, милість і благодать, рятівну підтримку у хвилини розпачу, смутку втрат…
Монах – францисканець отець Гергель тепло подякував солістам Олесі Гайдук (орган), Юстині Дідик (сопрано), Яні Садварій (мецо-сопрано), Володимиру Гірнику (баритон), художньому керівнику та головному диригенту Державного заслуженого Академічного Закарпатського хору України, доценту, заслуженому працівнику культури України та кавалеру ордена княгині Ольги-Наталії Петій-Потапчук, які разом з оркестром і хором так блискуче виконали цей неперевершений духовний твір композитора і возвеличили славу Творця вражаючою красою звуків, що наблизили слухачів до Всевишнього і дали відчути серцям всеохоплюючу радість і перемогу торжества життя.
Боже! Прийми цю красу звуків і співу, вислухай та допоможи повернути мир та спокій Україні, всім нашим родинам та серцям. З цією переконливою вірою у Твоїй підтримці далі нам жити, творити, примножувати земну красу, даровану Тобою всім живущим на Землі.
Марія Конкіна, місто Виноградів
