СВІЖИЙ СНІГ
Зима – пора прекрасна року,
Хоть як сись факт не оберни –
Наприклад, мала я мороку
Из мужом п’яным восени.
Як проведут ‘го після п’янкы
По всіх бoлотах на путі,
То й гаті каляні й топанкы,
А я всьо держу в чистоті!
За то, што й галстук мав у глині,
Качулков битий бов не раз,
Та не доходило скотині,
Усе бов лепавый, ги фрас.
Но туй болота всі пудмерзли,
Білинький сніг на улицях,
И мужа чистого привезли
Из корчмы вчора на санках!
АНДЖЕЛІНА ДЖОЛІ
Учора бабу снігову
Ліпити взявся -мздуру;
Хотів зробити як живу
Привабливу фігуру.
Скачав из снігу три лопты,
На низ поклав майбульшу –
Дись митер мала широты;
На ниї – середульшу.
Коли малу сажав горі,
То бов уд поту мокрый;
Запхав два віникы старі,
Як рукы, а из морквы
Такий дустала нус она,
Як Джолі Анжеліна!
Пак, упивши погар вина,
Зробив фризуру з сіна.
Зробив из шваблику кліпкы,
Крысаню – из каструлі,
За очи были бобалькы,
А зубы – из пасулі.
Уд рана мучився из нив,
Вже потекли ми смолі,
Та лиш потвору-м изліпив,
Не Анжеліну Джолі.
Но я ся, хлопці, не здаю
И вже перед обідом
Узяв-им струк из мелаю –
Най баба стане дідом!
МЕРС
Ой, у сні не раз я видів,
Што везе ня «Мерс»,
Там на теплому-м посидів,
Здолю-м не замерз.
Кліпкы ж рано розліпляю –
Треба йти в село,
То на біціглі сідаю,
Задом на сідло.
В кунци ж довгої дорогы,
Што назад веде,
Гет здябну у рукы-ногы,
Ще й не кажу де.
Тож коли дому ся верну,
Гадка в ня єдна –
Най погарчик переверну
Теплого вина.
Вчую в собі файну силу –
Я же не дітвак,
Тай обніму свою милу,
Най не кажу як!
Годно быти зараз «діло»,
Зніму лиш пальто…
Лиш бы добре ся загріло
Най не кажу што!
ПРО ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Зрана з неба сыпле сніг
Білий и лапатий,
Из санками я побіг
З горы ся спускати.
Спускы вдалися мені
Раз пудряд аж дисять,
Вже пуд носом ледяні
Дзиндзилі дві висять.
Вже-м уд пят до головы
Снігом обліплений,
Сніг набився в рукавы,
Нус ми вже челлений.
Та замерз и в ґатьох клин,
Вид смішний избоку…
Дякую ти, карантин,
Што неє уроку!!!
Михайло ЧУХРАН
