На Ужгородщині, напевно, не знайдеться товаровиробника, який би не чув про успішного підприємця з Малої Доброні Бертолона Вароді. Не випадково. Адже він зумів і під час не простої економічної ситуації встояти на плаву, більше того, далі розвиває своє господарство, дає роботу численним сельчанам. З ними і порозмовляли.
– Що потрібно для того, аби сьогодні бути успішним виробником?
– Якщо коротко, то три речі, як для війни: гроші, гроші і гроші… Коли ж відкинути жарти, скажу, що справді необхідний стартовий капітал, певний фаховий досвід, любов до землі, у доброму розумінні слова – настирливість і велика порція удачі. Не випадково назвав останню, бо можеш мати сучасну техніку, внести під культури необхідну кількість якісних добрив, а прийде масований градопад чи засушлива довготривала спека і вкладені тобою гроші кануть в Лету. Не даремно говорять, що сільськогосподарське виробництво одне з найризикованіших занять.
– Все ж якимось чином можна знизити ризики?
– Звичайно. Особисто я намагаюсь зменшити їх за рахунок вирощування кількох видів культур: якщо одна з них не вродить рясно, компенсує втрати інша. Ще один важливий момент: ми не лише вирощуємо сільськогосподарські культури, а й переробляємо їх. Завдяки цьому зростає вартість досягнутого, відповідно й прибуток. Все це вже не залежить від погоди. Не забуваємо і про раціональне використання додаткових джерел. Приміром, качани кукурудзи використовуємо для опалення сушок паприки, а відтак для підтримки тепла у приміщеннях.
Попри це, потрібно йти в ногу з часом, застосовувати сучасні технології.
– Що сьогодні застосовуєте з останніх?
– Коли взнав про грунтоцентричну технологію, зокрема про Філазоніт, вони припали до душі. З одного боку повністю згідний з тим, що не можна господарювати “всліпу”, насичувати грунт різними добривами, не знаючи, що саме не вистачає й потрібне землі. Аналіз грунту чітко вкаже: того вдосталь, а цього – бракує. Біодобриво – ефективний засіб в руках виробника, воно не лише забезпечує зростання врожаю, а й поступово “впорядковує” землі, робить їх більш родючими. Тому тепер застосовую саме дану технологію, причому з успіхом! З-поміж культур виділив би кукурудзу, яка дала щедрий врожай, та червоний перець, що так само порадував відмінними плодами – збирали їх аж до настання холодів із здорових, сильних стебел.
– За досягнутими результатами, чи будете збільшувати площі, які оброблятимуться Філазонітом?
– Обов’язково. Якщо торік восени застосовував його на 4-5 га, то нинішньої осені такі площі сягнули 40-50 гектарів. А весною вирощуватиму кукурудзу вже на 70-80 га, використовуючи при садінні спеціальний пристрій для внесення біодобрива Philler, який змонтували на сівалку. Таким чином, бактеріальний препарат попадатиме безпосередньо до насіння.
– Повертаючись до червоного перцю, ви як власник торгової марки “Доброньська паприка”, ініціатор проведення в селі однойменного фестивалю, що спонукало вас до цього?
– Насамперед, локальний патріотизм… Адже доброньська паприка є своєрідною візитівкою Малої і Великої Доброні, яку знають і визнають далеко за межами краю та за кордоном. Підкреслю: обидвох населених пунктів! Нинішнього року проводили фестиваль вшосте. Таким чином намагаємось популяризувати цей продукт, наочно продемонструвати, що і на землі, де народилися, можна добитися успіху. Останнє особливо важливе зараз, коли дедалі більше закарпатців, особливо молодь, шукають роботу й умови для кращого життя за кордоном. А доброньська паприка – це такий виріб, який не лише забезпечує зайнятість людей, а й дає можливість для гідного проживання на рідній землі.
Ласло Біров
