Оскільки Закарпаття перебуває в зоні сейсмічної активності, цю тривожну статистику не можна не помітити. Починаючи з грудня минулого року кількість землетрусів у світі, в тому числі й на Закарпатті, вражає своєю частотою. Практично щодня надходять повідомлення про відчутні підземні поштовхи у всіх точках планети. 24 січня – землетрус силою 5,8 балів поблизу Нової Зеландії, того ж дня землетрус магнітудою 7 балів поблизу Чилі, 22 січня поштовхи на 3,7 балів біля Сахаліну. 21 січня – Кіпр та Філіпіни, 2 землетруси на Сахаліні, 20 січня 5 землетрусів на Курилах, 19 січня – Аргентина, 18 січня – Якутія, 17 січня – Узбекистан, Греція, Монголія, Аляска, Індонезія…
Не оминули поштовхи і Карпатський регіон. 10 січня повідомлено про землетрус магнітудою (за шкалою Ріхтера) 2,9 бали на Львівщині. 3 січня цього року землетрус магнітудою близько 1,8 бала стався на Мукачівщині. Не варто забувати, що землетруси магнітудою 6-7 балів відбувалися поблизу Берегова і Виноградова – у 1977, 1978, 1982, 2006 роках.
З цієї маловтішної нагоди ми звернулися за коментарем до вченого-сейсмолога, старшого наукового співробітника відділу сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики ім. Ф. І. Субботіна НАН України Василя Ігнатишина.
– Василю Васильовичу, про що свідчить серія землетрусів, зокрема у нашій частині континенту?
– Поява землетрусів має свою періодичність. Після певного періоду затишшя настають ознаки активності. Скажімо, на території Закарпаття останні відчутні поштовхи були зафіксовані у 2015 році. Уточнюю: мова йде про відчутні поштовхи, які можуть бути помітними, навіть призвести до певних деформацій будівель чи інших явищ. Після 2015 року слабкі землетруси хоч і були, але вони були досяжні тільки для спеціального обладнання. Тому цілком варто було очікувати, що може відновитися активність земної кори. Минулого року ці процеси почалися.
– Що можете сказати про поштовхи, яких закарпатці не відчули, але вони були?
– За останній рік наші прилади зафіксували 188 сейсмічних проявів, які відбувалися і тут, і далеко за межами Закарпаття. Як у земній корі, так і на поверхні відбуваються процеси, які спричинюють поштовхи різної сили. Їх кількість справді стала більшою. Отже, є всі ознаки, що вступаємо в період сейсмічної активності.
– Ви говорите про те, що на появу землетрусів впливають не лише підземні процеси, але й ті, що відбуваються на поверхні. Як це відбувається?
– Можуть бути різні метеорологічні причини. Ну, наприклад, одна із них – гідрологічні впливи, коли інтенсивні опади, внаслідок яких русла річок і водойми наповнюються водою. Ця додаткова вага тисне на верхні шари земної кори і в тих місцях, де склалися певні передумови для землетрусу, тиск водної маси призводить до реакції у формі землетрусу. Свою роль відіграють процеси і у позаземній сфері, в Сонячній системі. Вплив на гравітаційні зміщення з боку Місяця, рух найближчих планет, Сонячна активність теж є чинником, який може викликати землетруси. Думаю, всі ці обставини зараз відіграють свою роль.
– Отже? Чи можете скласти певний прогноз щодо землетрусів?
– Ні. Однозначно ні, тому що сейсмологічна наука взагалі поки що не може передбачити початок землетрусу. Наразі ми можемо тільки досліджувати ці явища. А якщо рівень фінансування наших об’єктів буде й далі скорочуватися, то й ці дослідження не будуть розвиватися. А вони вкрай потрібні. Інформацію з наших станцій постійно очікують мої колеги науковці, та й не лише українські.
Василь Горват