Олександр Товт є депутатом Виноградівської міської ради другу каденцію, та активну участь у політичному житті міста він вже бере давно. Багато хто його добре знає як досвідченого підприємця. Тож напередодні Дня підприємця ми запросили Олександра Олександровича на актуальне інтерв’ю.
– Розкажіть про свою депутатську діяльність загалом.
– Як і у кожного депутата, у своїй передвиборчій програмі я намагався охопити основні проблеми свого виборчого округу №6 , аби по максимуму їх вирішити. Порівнювати ці дві каденції взагалі не можна, позаяк минулого разу я йшов у депутати за мажоритарними списками. Тоді не мав свого округу і брав участь у вирішенні загальних питань. Тепер же я маю чималий округ, а, отже, і відповідальність та зобов’язання перед людьми, котрі мене обрали. На мою думку, набагато краще бути депутатом певного округу, аніж мажоритарником. Живе спілкування зі своїми виборцями стимулює до активних дій, спрямованих на покращення інфраструктури рідного міста. Адже там і я живу, тому й хочу, аби було все в порядку. Та через економічну скруту, не завжди вдається втілити задуми в життя. Так, приміром, стан доріг бажає бути кращим. Над цим і працюємо. Ті вулиці, котрі не вдається заасфальтувати, проводимо поточні ямкові ремонти. Також насамперед маємо зробити освітлення на тих вулицях, де нема, озеленити їх. Щодо конкретики: зроблено грейдерування та підсипку вулиць Заводської, Писарєва, Королівська. На деяких ділянках придорожніх смуг завдяки небайдужим городянам очистили від сміття та чагарників. Приємно, що є люди, котрі дбають не лише про своє подвір’я, а й хочуть, щоб наше місто було чистим та затишним. Із такими людьми легко працювати.
По вулицях Перені, Заводська та Королівська ми створили вуличний кооператив, де необхідно повністю замінити каналізаційну мережу. Вже майже готова проектно-кошторисна документація. Роботи проводитимемо за рівні частки оплати від міської ради та населення. Другу половину розіб’ємо на дворогосподарства, тоді і побачимо, наскільки реальною є та сума для людей. Для мене головне залишити по собі гарний слід, аби не соромно було дивитися людям у очі. Дуже важливо залучати в наше місто туристів, робити все для того, аби воно мало європейське обличчя, щоб тут було комфортно і жити, і відпочивати.
– Олександре Олександровичу, з якими проблемами до Вас найчастіше звертаються виборці?
– Останнім часом депутату доводиться частково виконувати функції дільничного інспектора, котрого через реорганізацію поліції у нас нема. Тому часто звертаються до мене люди через побутові сварки із сусідами. Йду до них, розмовляю, аби дізнатися суть проблеми і намагаюся помирити. У мене є різні категорії населення, серед котрих й інваліди, багатодітні сім’ї та старенькі одинокі. Тому приходять і по матеріальну допомогу. Тут складаю акт обстеження і прошу виділити з міського бюджету необхідну суму. Всім своїм виборцям я роздав візитки з номером телефону та довідкою, де і коли приймаю. Проте вони можуть дзвонити мені будь-коли, не лише звертатися у дні прийому. Я відкритий до спілкування і завжди готовий допомогти, порадити.
– У яку комісію входите у міській раді?
– Я очолюю земельну комісію, а моїм заступником є Михайло Роман. Зізнаюсь відверто, спочатку було важко, адже для мене це зовсім новий відрізок роботи, позаяк я ніколи не мав справу із землею. Труднощі є, адже землі не вистачає на всіх. Заяв набагато більше ніж ділянок. Багато молодих сімей хочуть будуватися. Це похвально і прикро, що не всім можемо в цьому допомогти. Чимало заяв маємо від учасників бойових дій на Сході країни. Зараз готується документація на окремий мікрорайон під індивідуальну забудову для солдатів АТО, та й тут землі всім не вистачить. Аби було справедливо, володарів земельних ділянок визначатимемо методом жеребкування…
– Свого часу Ви очолювали політичну силу «Удар», зараз Ви пішли на вибори від партії «Відродження». Чим обумовлений такий Ваш вибір?
– Я дивився не на назву партії, а на людей, які туди входять. Як на мене, у Виноградові сильна та достойна команда «Відродження», я добре знаю цих людей і ставлюся до них з повагою. Лише хороші слова можу сказати про лідера Владіслава Поляка, котрий є успішним підприємцем і мудрим політиком. Я не є членом партії – безпартійний, лише на вибори йшов із цією політичною силою.
– Зараз у міській раді досить молода команда активних та цілеспрямованих людей. Ви також берете активну участь в організації культурно-масових заходів. Зокрема, завдяки Вам у місті на День молоді пройшов парад вишиванок.
– Так, ця депутатська каденція значно помолодшала у порівнянні з минулими. Це, звісна річ, радує. Адже час не стоїть на місці і молодь – енергійна та прогресивна може і хоче зробити наше місто кращим. Для того, аби Виноградів мав європейське обличчя, маємо дбати не лише про інфраструктуру, що, безперечно, дуже важливо, а й про культуру. Для цього й проводимо різноманітні культурно-масові заходи. Я сам займаюся спортом, для підтримки фізичної форми відвідуємо із сином спортзал «Дарт», граю у мін-футбол в ФК «Севлюш», у великий теніс, люблю кататися на велосипеді. Загалом у нас вдома є чудова сімейна традиція на велосипедах поїхати у вихідний день на відпочинок за місто, або ж у кінці робочого дня прокататися містом 1-2 круги, аби психологічно розвантажитись. Тому щиро хочу, щоб і наша молодь вела здоровий спосіб життя, щоб активно відпочивали і займалися спортом. Для цього і проводили у місті День спорту. А щодо параду вишиванок, то це містяни питали, чому у нас такого нема, бо в Ужгороді вже давно проводять парад вишиванок. Ми прислухалися до їх зауваження і вирішили: чому б і ні, це ж наша українська самобутність і неповторність. Перший раз, як на мене, був досить вдалий. Приємно, що поприходили у вишиваних сорочках цілими сім’ями із маленькими дітками. Переконаний, що наступного року ця акція буде набагато масштабнішою. Приємно, що у всіх заходах беруть активну участь і туристи та гості міста, що відпочивають в санаторії «Теплиця» та базі відпочинку «Орлине гніздо». Вдало проведене свято – це результат роботи всього депутатського корпусу на чолі із мером Степаном Бочкаєм. Звісна річ, війна на Сході країни вносить певний дисбаланс у наше життя, проте місто має розвиватися, молодь має вміти працювати і мати натхнення відпочивати. Також я вхожу до складу оргкомітету фестивалю «Кришталеві грона». Плануємо організувати ще ряд різних сімейних свят. Певні замальовки вже є у директора будинку культури Святослава Гала, аби свята проходили і на площі Миру, і в парку Перені. Та не хочу забігати на перед і відкривати завісу таємості.
– Розкажіть про свою підприємницьку діяльність. З чого все починалося?
– У переломні для України 90-ті роки я бачив, як важко батькам дбати про нас. У сім’ї було троє дітей – старший брат, сестра і я. Ще тоді вирішив для себе, що докладу максимум зусиль, аби після закінчення школи стати самостійним і не висіти у батьків на шиї. А починалося все з сигарет та горілки, які привозили з Ужгорода. Потім була торгівельна точка на ринку, де продавали з дружиною продукти харчування. Зараз із напарником на оптовому ринку міста продаємо тютюнові та алкогольні вироби. Також надаємо в оренду приміщення в торгівельному центрі «Рато». У дружини свій бізнес зовсім іншого напрямку. Підбираючи товар для реалізації, завжди користувалися принципом – пропозицію породжує попит. Без продуктів харчування та алкоголю не проходить жодне родинне чи професійне свято. Тому і зупинилися саме на ньому. Рано почав працювати, тому не мав змоги здобути вищу освіти. Зараз я у Міжрегіональній академії управління персоналом в Ужгороді здобуваю освіту за спеціальністю «економіка та управління бізнесом». Саме тут вчиться і мій син.
– Зараз у державі складне економічне становище. На Вашому бізнесі це відобразилося?
– Звичайно. Купівельна спроможність людей значно знизилася. Щороку спостерігаємо тенденцію спаду на 10-15%. Якщо раніше на дні міста чи села, престольні празники та дні народження чи весілля люди ящиками запасалися алкогольними напоями, щоб вистачило на 3-4 дні, то зараз беруть із розрахунком на 1-2 дні. Багато хто на вихідні воліють виїхати з дому кудись на відпочинок. Люди стають більш заощадливі. І на жаль, економічна скрута відображається не лише на реалізації тютюнових та алкогольних виробів, а на бізнесі вцілому. Це, безперечно, погіршення рівня життя населення. Цей період треба пережити і сподіватися на те, що скоро настане мир і знову люди почнуть жити краще, заможніше. Головне – не опускати руки.
Розмовляла Наталія Кобаль
