На захоплених територіях окупанти значну увагу приділяють впливу на місцеве населення. Цей вплив в основному проводиться через психологічний та фізичний тиск. Обов’язковою умовою є викорінення всього українського з душ та свідомості, особливо у молоді. Для цього зі шкіл та бібліотек вилучають українські книжки, а батькам школярів загрожують репресіями у випадку відмови навчати дитину за рашистською шкільною програмою.
Популярністю стає присвята дітей в юнармійці, яка наприклад нещодавно пройшла в одному з захоплених донбаських сіл. Обряджені в форму мілітарного стилю та червоні берети, школярі хором повторювали за «командиром» слова присяги, не розуміючи їх змісту, і оглядалися на батьків та родичів, яким організатори дійства чомусь відвели місце за парканом. При цьому ані в дорослих, ані в дітей на обличчях зовсім не відображалися почуття урочистості та важливості моменту. Ця постанова виглядає настільки дико та від неї тхне таким нафталіном радянської епохи або якогось диктаторського режиму типу північної Кореї, але це відбувається прямо зараз й прямо в нас, а наші ж громадяни є цими акторами.
Ми обов’язково звільнимо наші міста та села і повернемо дітям України можливості для освіти та розвитку, а кожна окупантська та колаборантська потвора обов’язково відповість за відібрані у наших дітей радість і мирне життя.
