Після світлого празника Христового Воскресіння у Колочавській громаді вшанували пам’ять загиблих захисників України. На урочистості зібралися жителі громади, родичі загиблих воїнів, побратими, друзі та знайомі, гості краю. Того дня відкрили чотири нові меморіальні стели з полеглими земляками на Алеї Слави в центрі Колочави. Також відкрили дві памʼятні дошки загиблим воїнам на Колочавському ЗЗСО №1 – Івану Савці та Леоніду Дербаку, котрі колись закінчили цю школу. Любов Савка з Підвиноградова того дня пережила подвійну біль, бо на пам’ятних дошках поруч із сином її однокласник. Обоє віддали за волю України найдорожче – своє життя.
Зі словами вдячності до присутніх звернулися представники місцевої влади, духовенства, родини загиблих, побратими, молодь. Звучали зворушливі та щемні патріотичні пісні, вірші та молитви.
Іван Савка (01.09.1992-26.07.2024 рр.) народився у Колочава, та згодом сім’я переїхала у Підвиноградів. 2013-го року закінчив факультету податкової міліції державної податкової академії в Ірпені. Командир стрілецької роти 133-го окремого батальйону сил територіальної оборони 114-ї бригади, лейтенант Збройних сил України. Позивний «Майор». 26 липня 2024 року в районі населеного пункту Невське Сватівського району, Луганської області група Івана Савки під час штурму противника потрапила під щільний мінометний обстріл, в результаті якого Іван Іванович отримав смертельні поранення. Герой Іван Савка похований на Байковому цвинтарі у м. Києві.
Тож у Колочаву того дня приїхали його друзі та побратими і ті, хто знав, любив і шанував Івана за життя. Серед решти були його класна керівниця з Підвиноградівської одинадцятирічки Марина Мар’ян, командир роти Закарпатського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради Павло Бобуський, начальник дорожнього руху Головного управління ДСНС в Закарпатській області Юрій Фурик, майор, заступник командира 133-го окремого батальйону сил територіальної оборони 114-ї бригади Олександр Крупенчик, молодший сержант Андрій Рижов, капелан 133-го окремого батальйону сил територіальної оборони 114-ї бригади Сергій Цьома, побратим Михайло Тимошенко… Всі вони ділилися теплими спогадами про Івана Савку, бо знали його як вірного, надійного друга, мудрого командира і самовідданого воїна.
– Я – найнещасніша в світі мати, бо втратила найдорожче – єдиного сина, якому дала життя, вивела в люди, на якого розраховувала як на надійну опору на схилі літ. І водночас я – найщасливіша в світі мати, бо виростила чесного, достойного сина, Героя України, надійного, гідного захисника рідної землі, – сказала у своїй промові мама Івана Любов Іванівна. У кожному її слові відчувалися страждання і нестерпна біль зраненого материнського серця. – Країна, у якій немає єдності, приречена. Ми всі мусимо долучатися, об’єднуватися задля спільної мети – перемоги! Батьки народжують дітей, чекають перше слово, перший крок, радіють їм успіхам та перемогам у школі та в студентсві. На щастя, ми мали дві можливості радіти за дітей, бо маємо донечку і мали сина. Та Бог захотів його забрати героєм. Через це я навчилася говорити з небом, хоча до того ніколи не звертала на небо так багато уваги. Я знаю, відчуваю, що мій син завжди поруч. Ми віримо у перемогу. Знаємо, що те, у що вірив наш син, обов’язково збудеться.
Своєрідним продовженням справи Героя України з позивним Майор, стали роздані його мамою донати – 120 тисяч гривень між волонтерами і військовими: 133-го окремого Батальйону Сил Територіальної Оборони (30 тис.грн.), Рух підтримки Закарпатських військових – Виноградів (20 тис.грн), волонтер Василь Бундзяк на «Птахи Мадяра» (30 тис.грн.), волонтерка з Колочави, котра відправляє захисникам і захисницям на фронт готову їжу та смаколики Тетята Ігнатюк (10 тис.грн.), волонтерське об’єднання Кікімори-Виноградів (10 тис. грн.), організація «Карпатська Січ» (10 тис. грн.), та колочавським волонтери ветеранам-волонтерам Василь Ярема разом з Микола Кут (10 тис. грн.). Зробила це для задля підтримки єдиного сина, аби його ідеї втілювалися в життя, бо переконана, що ті донати допоможуть зберегти життя тим, хто нас захищає на передовій.
