У той день у Виноградівському військовому комісаріаті ми зустрілися з трьома жителями Виноградівщини, які нещодавно повернулися з навчальних зборів для резервістів. Володимир ТУПИЦЯ – з Олешника, Іван ДРІЯ – з Королева, а Владислав МИХАЛКО – виноградівець. Вони – резервісти оперативного резерву. Усіх їх об’єднує ще й участь в антитерористичній операції на Сході України. Тож хлопцям було що поспілкуватися, згадати і обговорити. Охоче поділилися й своїми враженнями, думками та оцінкою проведення навчальних зборів.
У Виноградівському дитячому будинку-інтернаті психо-соціальний реабілітолог Володимир Тупиця працює вже 25 років. У 2014 році він, військовий фельдшер, мобілізований третьою хвилею, служив у зоні АТО. А за підсумками навчальних зборів його нагороджено грамотою командира військової частини за сумлінне виконання службових обов’язків, рішучість та професіоналізм, взірцевість у військовій дисципліні та за зразкові показники в ході проведення бригадних тактичних навчань.
У мирному житті Владислав Михалко працює розкрійником на підприємстві ТзОВ «Новітекс», а в зоні АТО в 2015 році, мобілізований п’ятою хвилею, ніс службу навідником БМ-21 «Град».
Учасник АТО третьої хвилі мобілізації, сержант Іван Дрія був заступником командира взводу. А нині трудиться в «Джентермі». Під час проходження навчальних зборів його перекваліфіковано на військово-облікову спеціальність стрілець-санітар.
– Більшість резервістів мають досвід участі в антитерористичній операції на Сході України, – розповідали хлопці. – На навчальних зборах ми мали змогу відновити свою військову майстерність та зустрітися з бойовими побратимами. За своїми військово-обліковими спеціальностями резервісти відшліфовують свої навички і підвищують їх рівень. Якщо ж військово-облікової спеціальності немає, то такого резервіста відправляють до навчального центру. Приміром, по мобілізації Владислав Михалко проходив курс піхотинця, а коли потрапив до реактивної батареї – опанував навики навідника БМ-21 «Град».
– А я, як медик, будучи санітаром роти, під час зборів повністю виконував специфіку своєї роботи, – вів мову Володимир Тупиця. – Вчив товаришів надавати невідкладну допомогу пораненому, як правильно діяти, аби зберегти йому життя. Тому я анітрохи не жалкую про те, що був на навчальних зборах, навпаки – задоволений, що поділився з бойовими побратимами знаннями та досвідом, навчив їх необхідних навичок. Адже хлопці зверталися з проханням: «Навчи, поясни, покажи, як врятувати життя на полі бою». До речі, там, на полігоні, я зустрівся зі своїми бойовими побратимами зі 128-ої гірсько-піхотної бригади, які уклали контракт зі Збройними силами України. Близько 20% особового складу батальйону служать на контрактній службі. У кожному взводі, в кожному відділенні є стрілець-санітар, який повинен володіти навичками надання першої невідкладної допомоги.
Це були дійсно масштабні навчальні збори для резервістів – одночасно на Рівненському полігоні (загальною площею 70х30 км) навчання проходили близько 3500 резервістів з різних куточків України. Відтак відбувалося повне розгортання бригади в польових умовах. І, до слова, самодисципліна там була на високому рівні. Адже всі резервісти усвідомлювали, що навчальні збори – це не якісь ігри, а можливість вдосконалити свої військові навички, аби в разі необхідності (в умовах мобілізації) бути в повній бойовій готовності.
– Навчальні збори тривали місяць, проте, на мою думку, для тих, хто має військово-облікову спеціальність і не перекваліфіковується на іншу, достатньо двох тижнів інтенсивних занять, – ділився роздумами Іван Дрія. – За цей час можна провести інструктаж, згадати навички та взяти участь у стрільбах. А загалом навчальні збори були проведені на належному рівні. Позитивно оцінюємо ми і забезпечення. Адже нас було забезпечено всім необхідним.
– Враховуючи те, яка нині ситуація в державі, навчальні збори дійсно потрібні та важливі. Вони, по великому рахунку, забезпечують бойову готовність оперативного резерву Збройних сил України. Я вважаю, що люди, які дійсно є щирими українцями, патріотами своєї країни, повинні бути готовими захищати державу, її цілісність та незалежність. Ми, резервісти, маємо сім’ї, живемо своїм життям, але якщо в разі мобілізації нам доведеться зі зброєю в руках боронити Україну, будьте певні: ми – в бойовій готовності, причому, завдячуючи навчальним зборам. А щодо умов їх проведення, то я ними задоволений, – розповідав старший солдат Володимир Тупиця, а насамкінець додав: «Якщо знову виникне необхідність, у випадку мобілізації я буду першим у строю».
Ганна КОБАЛЬ
