Минулого місяця, формуючи статтю до професійного свята працівників житлово-комунального господарства, ми свідомо не внесли до матеріалу «На благо міста і району» коментар начальника Виноградівського ВУЖКГ Михайла БІЛИНЦЯ про проблеми очолюваного ним підприємства та підвищення тарифів на послуги населенню. Погодьтесь – ну, не святкові це теми. Проте так чи інакше, але професійне свято комунальників минуло, а реалії сьогодення диктують нам свої правила, за якими нам жити і, в тому числі, сплачувати за ті чи інші послуги. Тож коментар про проблеми Виноградівського ВУЖКГ і підвищення тарифів на його послуги – з вуст керівника підприємства:
– Правду кажучи, я ніколи не боюся говорити на тему проблем, труднощів і зростаючих тарифів. Боюся іншого – наш уряд веде неправильну політику… А щодо проблем – їх у Виноградівському ВУЖКГ є багато, це, зокрема, й застарілі водопровідно-каналізаційні мережі (50 % їх зношені, вони потребують заміни, але місцевий бюджет витримати цього не може). Але, завдячуючи міському голові Степану Бочкаю, який з порозумінням ставиться до наших проблем, по мірі можливостей виділялися кошти на капітальні ремонти.
Великою проблемою є також перевантажене міське сміттєзвалище, експлуатаційний термін якого закінчується. Є великі проблеми з ростом цін на енергоносії. Я тішуся, що чотири роки тому ми перейшли на опалення нашої контори твердим паливом і тому заощаджуємо значні кошти. Але каналізування здійснюється і вода по місту подається за рахунок електроенергії. Адже у нас є 13 каналізаційних насосних станцій, на кожній з них працюють двигуни різної потужності. На водопроводі три свердловини, де електродвигуни споживають по 65 кВ на годину. Тому із зміною цін у сторону збільшення та з підвищенням мінімальної заробітної плати ми змушені переглядати й тарифи на послуги, які надаємо населенню. Це дійсно вимушений крок. До речі, нам дуже рідко вдається переглянути тарифи своєчасно. Приміром, нові тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення ми ввели з 1 квітня. А вже три місяці доти мінімальна заробітна плата становить 3200 грн., тобто, 1600 грн. несемо збитки по кожній зарплаті. Стосовно пального: якщо минулого року нам вдалося закупити його дешевше, то зараз його вартість становить більше 20-ти грн. за літр. Маючи вільні кошти, ми торік зробити запас. І це також впливає на тарифну політику. Тобто, питання перегляду тарифів пов’язане із загальнодержавною політикою, в тому числі зі зростанням цін на енергоносії та з підвищенням мінімальної заробітної плати. Ось це найбільша проблема, саме тут корінь проблем, пов’язаних із ростом тарифів.
Інший аспект – так, ми трохи оновили автотракторний парк, але техніка щоденно працює, зношується, виходить з ладу, а запчастини нині просто жахливі, ніби металобрухт. Бувало, замінили, а запчастина й дня не попрацювала – і знову необхідна заміна. А ціни на них – не в гривнях, не в сотнях, а в тисячах гривень. Дуже важко витримувати всі труднощі й долати проблеми, але ми стараємося працювати з тим, аби забезпечувати безперебійне надання послуг населенню міста.
Ганна КОБАЛЬ
