Депутат міської ради, керівник громадської організації «Молодіжний рух Виноградова» Олег Більда відноситься до тієї когорти молодих політиків, котрі прагнуть постійного креативного осучаснення та ноу-хау. На минулих виборах він балотувався паралельно і на посаду міського голови. Проте, як каже сам: «Тут молодість трохи поступилася досвіду». Наш діалог з гостем редакції видався доволі конструктивним та цікавим. Основною його темою став спорт, що продукує змістовний відпочинок молоді та підростаючого покоління і здоровий спосіб життя.
– Олеже Сергійовичу, Ви – нова людина на політичному олімпі міста, тож доречно розпочати нашу бесіду з біографічної довідки
– Народився я у Виноградові 1984 року. У 5 років батьки-підприємці записали мене на секцію з настільного тенісу. Із 7 років я вже захищав Закарпаття на різних Всеукраїнських змаганнях і був абсолютним чемпіоном, входив у десятку кращих і грав за збірну України. В 11 років став кандидатом у майстри спорту з настільного тенісу. Паралельно грав за збірну району у футболу, баскетбол. 5 років тому два роки поспіль вигравав чемпіонати області з більярду і виступав за збірну Закарпаття на Всеукраїнських змаганнях. Та коли у 19 років отримав травму коліна, тож про великі досягнення думати вже було зась.
Хоч мій батько з Києва, а мама з Львівщини (дідусів-інженерів свого часу направили у Виноградів на роботу), мене віддали в угорськомовну міську ЗОШ №3. У Закарпатському держуніверситеті здобув фах юриста. Працюю в Апеляційному суді Закарпатської області. Одружений, маю синочка Давида, котрому рік і чотири місяці.
– У міські депутати ви йшли першим номером від «Єдиного Центру». Чому саме цій політичній партії віддали перевагу?
– На вибори в міську раду наша команда молодих людей, котрі на жодних виборах ще ніде не балотувалися, йшли від «Єдиного центру», не будучи при цьому партійними. Ми спілкувалися з багатьма політичними силами. Та при зустрічі з Іваном Балогою ми побачили, що він реально прислуховується до нашої думки. У середині партії є демократія, так як нам ніколи ніхто не нав’язував свої думки. Нема «ручного управління», як в інших партіях, кожен має право демонструвати своє волевиявлення. Найбільше до душі було те, що нам дали змогу повністю формувати список кандидатів у депутати міськради. Якщо інші партії давали по 7-8 місць, ЄЦ – повністю всі 26. На жаль, не всі члени нашої команди пройшли, так само як і в Демальянсі були перспективні молоді кандидати, такі як Мілан Чейпеш та Валерій Нечаєв. Проте, депутатський корпус міськради значно помолодшав, бо є нові молоді обличчя і в інших політичних силах. Це радує.
Щодо депутатської діяльності, та у міській раді «Єдиний центр» у меншості, проте ми вносимо свої пропозиції щодо розвитку міста і колеги з різних політичних сил нас підтримують. Багато з них ми вже втілили у життя. Загальна атмосфера в депутатському корпусі міськради непогана.
– Які основні задачі ставите перед собою як депутат міськради?
– Усе своє життя займаюсь спортом, тому й основний акцент ставлю на популяризацію спорту та здорового способу життя. Прагну не лише підтримувати функціонуючі види спорту, а й відновити ті, що занепали з радянських часів і започаткувати нові спортивні секції. Молодь треба скеровувати в правильне русло, забрати їх з вулиць та кафе, де, на жаль, є алкоголізм і наркоманія, і «переселити» у спортзали. Є в спорті і проблеми і з недостатньою кількістю спортінвентарю: неприпустимо, коли у баскетбольній дитячій секції на понад 20 дітей 3-4 м’ячі. Власними зусиллями ми закупили і привезли їм м’ячі. У міській раді на «Програму розвитку спорту» виділено 50 тис. грн.. на аматорський міні-футбол, волейбол і баскетбол. Відрадно, що популяризацію спорту підтримує міська та районна влада. Підтвердженням цього є організовані нещодавно «Свято спорту» та «День молоді» із різноманітними спортивними змаганнями.
– Щодо вашого виборчого округу: з якими проблемними питаннями стикаєтесь?
– Мій округ №16 охоплює вулиці Борканюка, Станційну, Горького, Студентську. Найперше, що я зробив, ставши депутатом – зайшов у кожне подвір’я і познайомився з людьми. Кожні вихідні у мене є прийомними, та виборці мають мій номер телефону і можуть мені будь-коли телефонувати. Найчастіше звертаються до мене роми і не лише з фінансовими проблемами, а й через часті сварки із сусідами, то ж я вимушений йти і на місці вивчати їх суть. Та найбільша тут проблема – на вулицях Станційна та частково Горького – нема води. Аби її вирішити, потрібні чималі кошти, які не всі спроможні оплатити. Сподіваюся, що, об’єднавши зусилля вуличного кооперативу та бюджету міськради, ми все ж зробимо належну систему водопостачання і для мене це буде найбільшим досягненням.
– Громадська організація «Молодіжний рух Виноградова» заснована нещодавно, проте є доволі активною та популярною.
– Так, офіційно ми зареєстрували свою організацію кілька місяців тому. Я є головою, а Віктор Нагорняк – заступником. Проте у нас нема управлінської системи чи лідерів, бо всі ми разом однаково дбаємо про краще майбутнє заради наших дітей. Згуртувались у дружну групу задля покращення міста та району вцілому вже давно. Так, окрім організації нещодавніх свят за забезпечення спортивних шкіл інвентарем, про що ми вже говорили, вагому увагу приділяємо і чистоті довкілля. Так, торік і цьогоріч ми організовували масові акції «Чистий берег Тиси», «Зроби чистим Канків», вирубували борщівник вздовж придорожньої смуги у напрямку Дротинців, вирубуємо біля Тиси чагарники тощо. Щоразу збирається 50-80 молодих людей і ми завжди раді бачити нові обличчя і не лише молодих людей, а всіх тих, хто прогне покращення. Переконаний, якщо молоді люди хоч один день поприбирають побутові відходи на березі річки чи в лісі, прийшовши сюди відпочивати, вони вже ніколи не залишать за собою бруд. До чистоти і порядку привчатимуть і своїх дітей та робитимуть зауваження іншим, хто захаращує довкілля.
Розмовляла Наталія Кобаль