Сержант Йосип Кіш – начальник радіостанції взводу зв’язку військової частини ПП 4890, що дислокується в м. Виноградові, на контрактній службі з 10 лютого. Свого часу військовий вишкіл пройшов на строковій службі в Полтаві. Затим 15 років пропрацював у транспортній міліції. В 2014 році, після визволення Слав’янська, одним із перших поїхав у зону АТО. Їхній підрозділ працював на залізничній дорозі. Службу ніс у Краматорську, Слав’янську, Красному Лимані. Після ротації, повернувшись із зони АТО, звільнився з роботи й поїхав на заробітки в Київ. Попрацювавши на будівництві, Йосип Йосипович зрозумів, що заробітчанство – це не для нього. Йому ж хотілося мати гідну заробітну плату і водночас стабільність та впевненість у завтрашньому дні. Тому й вирішив стати військовим, тож обрав для себе саме контрактну службу.
Військовослужбовців у родині Кішів досі не було. Йосип став першим. І хоч спершу мати з пересторогою віднеслася до його рішення вступу на контрактну службу, але він з того часу ні на хвилину не пожалкував про свій вибір. Натомість отримує хорошу заробітну плату (7500 гривень, адже має відповідну посаду і військове звання), яку своєчасно сплачують. Ну, де ще у Виноградові заробиш таку зарплату? Тим більше, що і військова служба, і робочий графік подобаються Йосипу. О 8-ій годині – шикування, працюють до 18-ої, а дві години – обідньої перерви. Заступають у наряди – добре і смачно годують. Тим більше, військова частина, де проходить служба, знаходиться у Виноградові.
Найважливішим аргументом на користь контрактної служби сержант Йосип Кіш вважає достойну заробітну плату. Це, на його думку, найсуттєвіша її перевага. Він переконаний, що за низьку зарплату ніхто б наразі не йшов служити на військову контрактну службу. До того ж бути військовим – нині почесно та престижно. Недарма на контрактну службу нині вступають багато людей і, до слова, немало з-поміж них жінок, які служать гідно, нарівні з чоловіками. Контрактники, як і всі військовослужбовці, з відповідальністю ставляться до своїх функціональних обов’язків, бо усвідомлюють, що військова служба – це насамперед дисципліна.
– Прикро, що нині є молодь, яка ухиляється від військової служби, – ділився своїми думками сержант. – Тільки-но почувши, що комусь із ровесників вручено повістку із військкомату, деякі відразу ж виїжджають на заробітки. Юнаки чомусь бояться, що їх відправлять у зону АТО. Але ж строковиків туди не скеровують. А відслужити строкову службу, віддавши честь Батьківщині, – гідно справжнього чоловіка. Це гарт і школа життя. А недавно на контрактну службу вступив 52-річний чоловік. Останнім часом декілька молодих чоловіків та чотири жінки підписали контракт. Відтак два місяці проходять відповідний курс навчання в навчальному центрі. Наразі ж у Виноградівській військовій частині ще є вакансії на контрактну службу. Є потреба у водіях, саперах та в інших спеціалістах.
В одному сержант Кіш достеменно впевнений – на контрактну службу дійсно вартує йти. Стаєш контрактником – тебе відразу ж забезпечують військовою формою та всім необхідним для служби. Натомість матимеш зручний графік роботи та достойну, високу заробітну плату. Тому Йосип Йосипович радить усім, кому близька до душі військова справа, вступати на контрактну службу.
Ганна КОБАЛЬ
