Холодна весна 2021. Сунична експансія і фісташки для білок

При вході на виноградівський «малий базар» дві молоді жіночки продають свіжі цьогорічні полуниці – великі, красиві на вигляд, упаковані у спеціальні корзинки. Одна корзинка з ягодами коштує 80 гривень. Причому ціна тримається стабільно ось уже другий тиждень, хоч в інші роки полуниця повільно, але неухильно, дешевшала з дня на день.
Чому полуниця залишається дорогою? Причина очевидна, каже виноградівець Аттіла Собод, адже весна залишається стабільно холодною, достигання ягід затримується майже на місяць. На деяких плантаціях ягоди тільки тепер цвітуть. Закарпаття завжди вигравало на полуницях за рахунок скорішого достигання врожаю. Як буде цього разу – ніхто не знає. Аттіла Собод свого часу вирощував полуницю, з кожним роком ягоди давали все меншу виручку і врешті відпродав свою плантацію іншому фермеру під садові культури. Проте за особливостями аграрного сезону продовжує слідкувати.
Холодна погода вплинула і на ягоди, і на сади, підтвердив цьогорічну ситуацію власник найбільшого на західній Україні персикового саду Дмитро Боднарюк. Крім персиків, у нього росте черешня, хурма, ті ж полуниці. Достигання ягід очікує наприкінці травня, садовина так само розвивається із запізненням. Але при цьому, зауважує садівник, урожайність всіх без винятку культур очікується пристойна. Холод залишався цілком «поблажливим» до цвіту дерев і до плодів. Хоча з надмірною вологою в повітрі треба рахуватися і доглядати за деревами. Під час цвітіння садівникам варто було обприскати і персики, і черешню, інші дерева препаратами, які запобігають хворобам, зокрема, моніліозу, який може призвести до великих втрат. Пан Дмитро слідкує за деревами, обробляє, проводить обрізку. Це дозволяє добитися достигання повноцінних плодів – сорти персиків мають досягати 100-150 грамів кожен. Розкішно достигає й черешня, оскільки її він так само обрізає. «З сумом спостерігаю, як деякі дерева на Чорній Горі настільки густо вкриті плодами черешні, що вони під час достигання так і залишаться дрібними, далекими від бажаної кондиції. Чимало гілок у садах позасихали – це тежє наслідок захворювань», – каже пан Дмитро.
На запитання: «Які ще садові дерева ростуть на Чорній Горі?», мій співрозмовник відповів, що різко збільшилася кількість хурми, це зараз «трендова» культура, якою обзавелися майже всі, хто має на горі дачу. Появилися фісташкові насадження, але за ними треба буде пильно слідкувати – на горі розвелося багато білок (кожного разу, коли пан Боднарюк добирається до свого саду, дорогу перебігають ці діловиті звірята). Коли достигають лісові і грецькі горіхи, білки роблять собі на диво великі запаси плодів, а як почнуть достигати фісташки, білки обов’язково візьмуться й за ці культури.
Полуниця у відкритому ґрунті справді трохи запізнюється, каже досвідчений агроном Василь Яцканич. Але ті, хто використав для вирощування ягід агроволокно, опинилися у великому виграші. Господарі давно вже мають достиглий врожай, і вже збирають його за другим разом. Загалом полуницю збирають від 7 до 10 разів з одного поля і цього року, як показують ягідні ряди полуниці, дадуть максимальну кількість урожаю. Ті, хто використав агроволокно при вирощування, зараз не мають жодної конкуренції, і тому їхні ягоди тримаються в ціні. Василь Михайлович теж зауважив ягідних жіночок біля «малого базару», які тримають ціну і при цьому збувають вирощене. Втім, хто хоче купити полуницю дешевше, каже агроном, варто поїхати на оптовий ринок – там ціна дещо менша. А от коли дійде інша суниця, то ринок України буде переповнений закарпатськими ягодами. З кожним роком ця культура стає популярною не лише у Виноградові та навколишніх селах (Букове, Широке, Олешник, Дротинці, Черна), а й у всьому Берегівському, а також у Мукачівському та Ужгородському районах. У цьому можна переконатися, їдучи трасою Мукачсево – Ужгород. Ягідні плантації появилися і в передгірських районах.
«Так, з погодою треба завжди рахуватися, – каже Василь Михайлович.– Чи холодна весна, чи суха, господарі мусять захищати урожай від втрат. Тим більше, що зараз є величезна кількість потрібних засобів захисту від хвороб, треба тільки грамотно їх застосувати». Василь Яцканич дуже сподівається, що червень буде сухіший. На це надіються і садоводи, і ягідники, і хлібороби. Адже для збирання зерна дощі небажані.
Тай трава уже давно проситься до косіння, а щоб сіно висушити, потрібно вдосталь сонця. Хоча до сінокосу у людей нема особливого інтересу. Траву заготовляють виключно для корів, а їх у селах залишилася мізерна кількість.

Василь Горват