Ось уже третій рік поспіль житель Букового 71-річний Василь Юрійович Цупер вирощує кавуни. Позаминулого року замислився і вирішив, мовляв, а чому б не спробувати? Адже роботи з кавунами менше і доглядати за ними легше, ніж за полуницями. Спілими плодами ласує вся велика родина Цуперів. Але на 10-ти сотках земельної ділянки їх дозріває стільки, що Василю Юрійовичу час від часу доводиться й продавати. На малому ринку, побачивши сивочолого пенсіонера зі смугастими кавунчиками, люди відразу ж питають: «Це домашні?». «Так, сам виростив, – каже чоловік і розповідає, що його плоди взагалі не містять нітратів, бо підживлює їх тільки гноєм і – ніякої «хімії».
В березні чоловік висіває насінини в поліетиленові стаканчики. Насіння вибрав з херсонських кавунів, а також із плодів, вирощених у Вишкові, що на Тячівщині. Тричі покопав, час від часу прополював свій баштан і чекав на врожай. До слова, жодного разу не поливав – земельна ділянка далеко від дому. Але кавуни все одно вродили – найбільший плід був вагою 8 кілограмів. І це без води! А якби їх ще й поливати? Або ж якби літо було не таким засушливим? Видно, клімат на Виноградівщині сприятливий для вирощування баштанних, каже Василь Цупер і розповідає, що садив, бувало, навіть арахіс. Перший врожай кавунів збирав на початку серпня. Стиглість плодів визначає за характерним звуком.
А загалом вирощує, як і всі односельчани, картоплю, помідори, кукурудзу, дині. Та найбільше тішиться великим смугастим плодам. Радіють, що дідусь вирощує соковиті та солодкі кавуни й внуки та правнуки. Навідуються до стареньких, адже Василь Юрійович зі своєю дружиною Марією Михайлівною живуть удвох – діти «розлетілися» з батьківського дому.
Ганна МІГОВК
