Минулої неділі у рамках фестивалю «Волоські страви» відбулося урочисте відкриття туристичного маршруту «Шлях Пинті», який з’єднує с. Новоселиця Виноградівського району та с. Велятино Хустського району. Хлібом-сіллю зустрічав гостей ініціатор та ідейний натхненник цього проекту, художній керівник Новоселицького будинку культури Іван Рацин з колективом «Молоді волохи».
Вітання з такою визначною подією не тільки для Новоселиці, а й для району і області, лунали від Новоселицького сільського голови Петра Таркані, начальниці управління туризму і курортів Закарпатської облдержадміністрації Люби Когутич, депутата Закарпатської обласної ради Федора Ісайовича, завідувачки сектору туризму та транскордонного співробітництва Виноградівської райдержадміністрації Валентини Горнецкі, начальника відділу культури Виноградівської райдержадміністрації Василя Югаса.
Після символічного перерізання стрічки, гості мали можливість скуштувати традиційні волоські страви та насолодитись приємним спілкуванням на лоні чудової гірської природи. Концертну програму підготували учасники Народного аматорського хору працівників культури та любителів хорового співу Виноградівського міського будинку культури під керівництвом Тетяни Гудачок та колектив Новоселицького будинку культури «Молоді волохи».
Шлях Пинті/Пинтя Трейл
Григір Пинтя – народився 25 лютого 1670 року в родині румунського дворянина. Він був високий, статний та освічений чоловік. Отримав хорошу освіту, знав кілька мов та подорожував Європою.
Деякий час служив в австрійському гарнізоні. Невідомо, що спонукало його втекти з армії, але у 1694 році зафіксовано перший збройний напад на дворянство, загоном опришків під командуванням Пинті. Разом зі своїми побратимами, проживав у лісах поруч з Новоселицею та Велятином.
У 1703 році Григір Пинтя приєднався до антигабсбургського повстання куруців. Князь Ференц ІІ Ракоці назвав Пинтю «Хоробрим», дав йому звання капітана і призначив керівником повстання на територіях Марамороша.
У серпні бунтівники пограбували головне місто Мармарошу – Бая-Маре, в якому знаходився королівський склад. Капітан Пинтя загинув під час атаки і був похований під міськими мурами.
Туристичний маршрут №214 – «Шлях Пинті» (Пинтя Трейл) пролягає територіями Новоселиці (Виноградівський район) та Велятино (Хустський район).
Довжина стежки складає 10,4 км, і її проходження займає близько 3-4 годин.
Можливі 2 варіанти початку маршруту: з села Новоселиця (від Успенського храму) та з села Велятино (від оселі Пинті). Вздовж маршруту розташовані вказівні та інформаційні знаки, шлях промаркований жовтим кольором.
Початок/кінець стежки знаходиться поруч із будівлею – «Пинтьової оселі», сільської садиби/музею Григора Пинті, розташованої на початку Велятина, дорогою з Хуста у Шаян і Вишково. За вказівниками вздовж вулиці Санаторна доходимо до комплексу термальних басейнів «Теплі Води». Від комплексу, стежка веде вверх до старих яблуневих садів. По ґрунтовій дорозі підходимо до лісу і вздовж потічка піднімаємось до самого кінця. Приблизно через 3,5 км стежка продовжує різко підніматися по каменях, які лежить у руслі потічка. За 250 м стежка поповертає і йде по пагорбі старою дорогою. Після доходимо до перетину лісових доріг на хребті Гута.
Наступна частина маршруту веде по пласкій долині до пагорбу, вкритого високим буковим лісом.
З цього місця спускаємось, і на шляху нам доводиться подолати ще один відрізок маршруту з мокрим ґрунтом.
Дійшовши до широкої долини, зустрічаємо знак «Пинтьова Яма» – 200 м справа від стежки. Тут знаходиться місце відпочинку біля джерела, поряд з «Каменем сили» – валуном, розташованим вертикально на вузькому боці. Саме цей камінь служив столом для Пинті і разом з тим, давав йому силу. Внизу, з лівого боку стежки, з’єднуються два потічки, що ведуть до річки Ботар.
Наступне місце відпочинку знаходиться в урочищі «Купіль» – джерело цілющої води, розташоване на узліссі. У минулому – на вогнищі біля джерела, каміння нагрівали і кидали в воду. Зібравшись навколо, люди сідали на березі і занурювали ноги в гарячу воду і так лікували захворювання суглобів.
Приблизно 2 км залишається до центру Новоселиці. Початок/кінець стежки знаходиться поряд із дерев’яною церквою.
Вл. інф.