Неймовірно цікавим співрозмовником є старший інспектор пожежної охорони на залізниці, що базується в Королеві. Він не тільки цікава людина, а ще й відомий всім пасічник, котрий годинами може розповідати про дивовижних золотаво-чорних комах і про все, що з ними пов’язано. Володимир Тупиця – фанат свого захоплення. Вважає, що кожен господар повинен мати хоча б три вулики, і всім радить братися за цю захоплюючу справу. Бо впевнений, що ніхто не пошкодує. Адже в бджіл закохуєшся як в жінку – раз і назавжди.
«Уже спливло багато років, відколи на нашу стару яблуню сів рій непрошених гостей. Я спочатку розгубився, не знав, що з цим робити. Але раптом згадав, що мій колишній сусід займався бджолами, тож попросив у нього один вулик, куди й поселив цих смугастиків, – розповідає пасічник. – Потім роботи побільшало, адже треба було зробити для них нову оселю, і бажано не одну. За цю роботу взявся з неабияким ентузіазмом. Спочатку придбав різноманітну спеціальну літературу, досконало вивчив конструкцію вуликів та, зробивши всі необхідні розрахунки, власноруч змайстрував добротні хатини для своїх бджіл». Бджільництво – це відпочинок для душі. За словами Володимира Тупиці, насолоджуєшся чистим повітрям і тихим заспокійливим гулом бджолиної родини, відчуваєш приємний дотик, коли вони по твоєму тілу повзають, спостерігаєш за ними і щоразу в чергове дивуєшся, які ці комахи цікаві, як мало вони вивчені і не до кінця розгадані. Адже довкола них дуже багато загадок.
Мед, вощина, віск, прополіс, пилок, перга… Працьовита бджола щедра на подарунки людині. Ця надзвичайна комаха заслуговує на нашу повагу та відповідне ставлення. Тому хороший господар ніколи не зловживає її дарами. Він пам’ятає стару приказку, що бджола боїться голоду, а не холоду. Тому Володимир Тупиця дотримується правила – залишати своїм комахам не менше 80 відсотків їхнього природного корму, а цукром підгодовує рідко.
Хоча бджола і жалюча комаха, але не може себе захистити за багатьох обставин. Насамперед, вона безпорадна перед хворобами. Але найбільша напасть їх підстерігає на фермерських полях. Останнім часом власники та орендарі обробляють посіви агресивною хімією, яка дуже шкодить бджолам. За словами Володимира Юрійовича, довести провину фермерів у подібному випадку майже неможливо. А втрати пасічників від отрути, що вони використовують, досить значні.
Позначаються на бджільництві і примхи природи. Були роки, коли меду майже не видобували, і, звичайно, це позначалося на його ціні. Крім того, з’являється багато неякісного продукту. Але розрізнити підробку легко, особливо, якщо господар часто підгодовував бджіл цукром. Проте варто знати правила вибору справжнього меду. Отже, якщо якісний іще рідкий мед набрати ложкою і піднести її над посудом, медова «волосина» не переривається; хороший мед кристалізується, рівномірно загусаючи, а не розділяючись на густу і рідку частини. Та все радить купувати мед у пасічника, якому довіряєш.
А всім, хто займається бджільництвом, радить любити своїх смугастих друзів, дбати про них щодня, тоді й вони віддячать їм за це своїм солодким медком.
Іван КОЗАК,
наш громадський кореспондент
