Коли я вперше побачила вироби Ольги Андрашко з Виноградова, здалося, що їх створили руки чарівника-художника. Познайомившись з їхнім автором, я дізналася, що вони виконані у техніці декупаж, яка дозволяє навіть дрібничку перетворити у справжній витвір мистецтва, а в ще донедавна старі та непотрібні речі «вдихнути» нове життя.
Цікаво мені було почути, що Ольга Василівна не так давно захопилася хенд-мейдом – з кінця 2017 року. Бо її неймовірні витвори дуже професіонально зроблені і якось особливо, по-жіночому витончені. Навіть не віриться, що їх створила людина, яка немає спеціальної освіти. До цього часу Ольга Андрашко 38 років пропрацювала бухгалтером, 10 з яких в ощадбанку, а інші – у міській раді. Роботу свою любила, але через сімейні обставини довелося піти на пенсію.
Зі своїм чоловіком Степаном Юрійовичем народили і виховали двох дітей – дочку Андріану і сина Степана. А вони в свою чергу подарували батькам п’ятьох прекрасних внуків Мелінду, Данііла, Ангеліну, Адель та найменшу Емілію, які є справжньою відрадою, радістю, натхненниками і головними бабусиними критиками. Саме завдяки внукам Ольга Василівна захопилася ручною творчістю.
«У студії «Розумашки», де вони займалися, був майстер-клас із виготовлення новорічних сувенірів у техніці декупаж. Я теж прийшла, спробувала і сама здивувалася, що в мене все досить пристойно вийшло. Освоївши базові поняття лише на одному майстер-класі, решту всього наполегливо вивчала в Інтернеті. Сумнівалася чи зможу, бо свого часу і в’язанням захоплювалася, і вишиванням, навіть були спроби випічкою зайнятися, але жодна з цих справ чомусь не припали мені до душі, як декупаж. Коли ще й рідні похвалили мою роботу, за що в дарунок отримали по гарно оздобленій пляшці, то я вирішила продовжувати оволодівати навичками цієї техніки. Вдома облаштувала зручне робоче місце, за яким проводжу весь вільний час», – розповідає жінка.
Цікавим доповненням до техніки декупаж стало використання у виробах гіпсу, розфарбовування, інкрустація їх намистинками, стразами, кольоровими та скляними камінчиками, обрамлення мереживом та квітами з фоамірану і холодної порцеляни, а також лакування. Завдяки такому поєднанню виходять надзвичайно унікальні шедеври, які можна дарувати друзям, рідним і знайомим.
Одну з пляшок донька віднесла на благодійний ярмарок, де її запримітила і відзначила керівник ГО «Виноградівські пацьорки» Ірина Іжганайтіс, запропоновувала Ользі Василівні вступити до їхньої спілки. З того часу почалася не тільки більш серйозна творча діяльність майстрині-аматорки, а й співпраця з умільцями нашого краю. Вдячна долі за те, що звела її з такими чудовими і талановитими людьми, спілкування з якими надихає творити, а цінні поради – вдосконалюватися. Саме за настановою відомої мисткині Ольги Гал вирішила не просто робити декупаж скляних поверхонь, а пробувати щось іще. Так з’явилися гарно оформлені пляшки шампанського до весілля, які декорувала для тих, хто в такий незвичний та оригінальний спосіб хотів привітати молодят. З кожним разом роботи виходили більш елегантними і об’ємними.
Наразі майстриня хенд-мейду жодний тематичний ярмарок не пропускає. Ось і зараз готується до чергового, який відбудеться напередодні Пасхи і вже активно «чаклує» над створенням нових своїх шедеврів, старанно підбираючи кожну деталь майбутнього виробу. Я підмітила, що вона не любить темні кольори, напевно, саме тому роботи в неї виходять завжди ніжні, романтичні і дуже красиві. «Людям і так вистачає проблем, тому в такий спосіб намагаюся дарувати їм красу. Кожен її бачить по-своєму, я саме такою», – зізнається Ольга Андрашко.
В її домі майже все йде в хід, а ще чимало цікавого матеріалу прикуповує у секон-хендах, спеціальних магазинах та місцевих ринках. За невеликий проміжок часу створено вже чималу колекцію витворів – підсвічники і тарілки, вазочки та скриньки з квітами, баночки для сипучих продуктів, пасхальні композиції, шкатулки тощо. Такий особливий подарунок неодмінно привертає до себе увагу. Не дивно, що її роботи охоче купують. Багато з них прикрашають оселі не лише українців, а й мешканців зарубіжжя.
«Це захоплення не тільки дарує насолоду, а ще й допомагає відволіктися від повсякденних проблем, – каже майстриня-аматор. – Якщо якась ідея зародиться, не зупинюся, доки її не втілю. Правду кажуть, що за улюбленою справою час летить непомітно».
Під час нашої розмови я дізналася, що у неділю, 31 березня, Ольга Василівна відзначатиме свій ювілейний день народження. Тож щиро вітаємо її з цієї чудової нагоди і зичимо міцного здоров’я, сімейного благополуччя та великого творчого натхнення у створенні неповторної рукотворної краси.
Любов ТОКАЧ
