У парадній формі, червоному береті та піднесеному настрої – саме таким прийшов у військкомат солдат строкової служби Національної гвардії України Василь Качур. «Дембель» радісно констатує: у нас в сім’ї всі служили. Саме про свій чоловічий гарт, котрим пишається, 22-річний юнак нам і розповів.
– Я родом з Руської Долини. Здобувши повну середню освіту, пішов працювати. А от коли принесли повістку – ніде не ховався, а одразу пішов у військкомат. Вирішив служити як мої дідусі та батько. Багато всяких байок розповідають про службу в армії, мовляв, там важко. Тож побоювання і у мене спершу були. Зізнаюсь відверто: важко тільки перші три місяці, доки не звикнеш до військового вишколу, до колективу… Потім усе стає в норму, і це вже не казарма повна хлопців, а велика дружня родина, котрій судилося прожити разом півтора роки. «Дідовщини», яку так всі бояться, у сучасній армії вже майже нема. Та й харчування належне: різні крупи і каші – обов’язкові у солдатському меню, проте до гарніру щодня є м’ясо, риба, котлети, салати, а також – супчики та навіть смачний червоний борщ. Залежно від вагової категорії юнака, аби наситити молодий організм, що ще формується, дають добавку. На свята було святкове меню. А деколи нас вели у кінотеатр на фільми 3 D, – розповідає Василь Юрійович. – Служив я у військовій частині А-3035 Національної гвардії України, яка розташована у Слов’янську. Тут здобув ази військової підготовки, першої невідкладної медичної допомоги, навчився роздумувати по-дорослому. Разом з поліцейськими ми патрулювали вулиці міста Сєвєродонецьк, тож було цікаво. У наші обов’язки входило стежити за тим, щоб ніхто не курив і не розпивав алкогольні напої у громадських місцях, щоб не порушували тишу після 10-ої години ночі, коли починається час тиші. А найбільше, що мене вразило – дороги: там ідеальний стан дорожнього полотна. Я дуже вдячний своїм командирам та офіцерам за те, чого вони мене навчили, бо без служби в армії я б цього не знав. До того ж, служба в армії вимальовує перед хлопцем нові перспективи, оскільки багато де під час працевлаштування просять військовий квиток.
Наталія Кобаль
