З давніх-давен професія фармацевта була і залишається найважливішою складовою буття, розвитку і здоров’я людини. Вона є однією із найшанованіших і найпрестижніших видів діяльності сьогодення. Якщо ви відчули, що на вас наступає нездужання, то у аптеці ФОП «Дурунда Мирослав Васильович» вас зустріне і допоможе щира, привітна і усміхнена людина в білому халаті – фармацевт. Ця жінка із 43-річним стажем копіткої праці завжди готова поділитися доброю порадою заради здоров’я клієнта. Свою трудову діяльність вона розпочала у центральній районній аптеці №11, де пропрацювала 32 роки, також була заступником завідувача аптекою, після продовжила «охорону здоров’я» людей у приватного підприємця, де працює до нинішнього дня. У свої заслужені 70, вона зранку до вечора уважно контролює виконання призначення лікаря, допомагає пацієнту підібрати необхідний препарат, кожному окремо розповідає, як його приймати, чим запивати, згадує про побічну дію і протипоказання. Сьогодні, у день професійного свята, про багатогранність і специфіку роботи фармацевта, «Новинам Виноградівщини» із неабияким задоволенням розповідає досвідчена людина, городянка Євгенія ЮПІНА.
– Шановна Євгеніє Йосипівно, розкажіть, будь-ласка, про спеціальність «фармацевт» і про її важливість у Вашому житті?
– Я дуже люблю свою професію, бо переконана, що наша професія – від Бога, це служіння і допомога людям. Вона дуже багатогранна: ми повинні бути і психологом, і фармацевтом, доброю людиною, навантажувачем, а також санітаркою. Повсякчас маємо вміти надавати першу допомогу, стояти на сторожі охорони здоров’я людини. А саме головне – розуміти пацієнтів, адже до нас звертають хворі люди, які прагнуть уваги, бажають отримати якісну інформацію. Вони не можуть знати медикаменти та їх склад, які лікар назначить. Крім того, не всі мають можливість отримати консультацію лікаря. Часто займаються самолікуванням, тому ми маємо розказати їм про побічну дію препарату, аби хворий не завдав більшої шкоди здоров’ю. А це, у свою чергу, вимагає від нас бути професіоналом у цій сфері, ми повинні використовувати у роботі свої найкращі вікові досягнення. Скажу відверто, це зовсім нелегко, адже кожного дня ведемо активну боротьбу з довжелезними чергами. Я неодноразово спостерігала за пацієнтами. Звертаються до нас в основному пенсіонери та люди середнього віку. На жаль, народ у нас досить бідний, – ділиться думками Євгенія Йосипівна. – Бувало, старенька бабуся просила медикаменти від тиску, серцевих та головних болей, проблем у шлунку, заспокійливі препарати і т.д. всього за 20 гривень, жаліючись на мізерну пенсію. Відрадно, що ми маємо й дешеві препарати і складаємо це все їм, так би мовити, за «копійки».
– Як Ви стали фармацевтом?
– Ще зі шкільних років у мене виявилася схильність до медицини – мріяла стати лікарем. Поступала у Львівський медінститут, але мені запропонували піти на фармацію. Я погодилась і не шкодую, так мені Бог допомагає у повсякденному житті. Дуже приємно, що мене й дотепер не відпускають на заслужений відпочинок. На жаль, у мене чоловік помер 6 років тому. Все-таки я не опускаю руки, працюю далі й пишаюся тим, що моя донька Тетяна теж пішла моїми стежками.
– Євгеніє Йосипівно, як вважаєте: чого Ви досягли у цій сфері діяльності?
– Мій стаж роботи вже перевищує 40 років. Колективи аптек, де я працювала, завжди були у пошані, тому що працювали злагоджено, професійно і з душею. Тому й неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами, якими тепер можу похвалитися перед двома внучатами, які із задоволенням переглядають їх, акцентуючи увагу на активність люблячої бабусі. Але, найвище досягнення те, що люди звертаються до нас, це свідчить про нашу якісну роботу. До аптеки завжди приходять одні й ті ж самі пацієнти, а це говорить про високу довіру до обслуговування. Наша професія потребує не тільки спеціальних знань і навичок, але й високих моральних якостей, чутливості, співчуття, розуміння, терпіння, прагнення допомогти хворому отримати необхідні якісні ліки у найкоротший термін, – щоб ці всі якості поєднати правильно, доводиться витрачати величезну кількість сил та регулярно поповнювати свої професійні знання. У цьому нам допомагають журнали, а також читаємо інструкцію кожного нового препарату через Інтернет-мережу.
– Що вважаєте найвищою нагородою у своїй професійній діяльності?
– Для мене головне те, що Бог дає мені здоров’я та розум, завдяки чому я можу виявляти турботу про людей. Якщо не буде цієї основи, відповідно не буде й хорошого результату. На мою думку фармацевт повинен працювати злагоджено, безперебійно та чітко, як годинник. Найвищою нагородою для мене завжди будуть усмішка, добре слово та довіра вдячної людини, котрій я змогла допомогти. Кожен день для мене – окремий урок, котрий збагачує новими та корисними знаннями.
– Що Ви можете порадити майбутнім фармацевтам для того, щоб досягти успіху у цій справі?
– Весь час потрібно вчитися! Неможливо знати все про спеціальність відразу. Молодій людині потрібно знати і хімію, анатомію, біологію, треба стикнутися з навичками психології. Якщо це їй під силу, то вона стане хорошим фахівцем. Провізор повинен розуміти, як взаємодіятимуть речовини в різних препаратах і як діятимуть на організм людини. Без хімії немає фармакології, без цих знань фармацевт не може знати механізм дії препарату.
Звичайно ж, щоб досягти успіху, необхідно працювати чесно, любити свою професію, а головне – любити людей. Вони ж хворі, знервовані, чекають від тебе підтримки та поваги. Безумовно, бути людяним – думати про тих, хто поряд. Успіх – це не тільки гроші, має бути моральне задоволення від того, що ти комусь допоміг, вилікував, врятував комусь життя. Спілкування з людьми – це найважливіший фактор у нашій професії.
– Що побажаєте своїм колегам з нагоди професійного свята?
– У цей святковий день, всім працюючим фармацевтам та провізорам в аптеках бажаю терпіння та любові. Сердечно зичу вам, вашим сім’ям та близьким міцного здоров’я, щастя, добра та благополуччя, а вдячність та шана народу нехай і надалі надихають вас на подальші успіхи та професійні здобутки! Також щиро вітаю наших ветеранів-пенсіонерів, з якими ми працювали довго. Хай їм Бог допомагає, дає їм силу, здоров’я, нехай радуються життю та своїм внукам, – цими словами завершує нашу розмову прекрасна людина та досвідчений фахівець, на підтримку якої сподіваємося і в подальшому.
Інтерв’ю взяла Ріта МЕЗЕЙ
