По зовнішньому вигляду нагадує полин звичайний. Стебло – високе (до 200-250 см) з прямим, розгалуженим у верхній частині, міцним, опушеним стеблом. Листки верхні чергові, темно-зелені, одноперисті, нижні-подвійноперистороздільні з лінійно-ланцетними частками, супротивні, знизу опушені. Корінь стрижневий, розгалужений, заглиблюється в грунт до 4 м і більше.
Амброзія – однодомна рослина. Суцвіття – квітки зібрані в роздільностатеві зелені кошики. Чоловічі в колосо- або китицеподібних суцвіттях, розташовані на кінцях стебел та гілок. Жіночі розміщені по одній в пазухах листка або під чоловічими суцвіттями.
Розмножується насінням, яке сходить наприкінці березня, в травні. Цвіте з другої половини липня по жовтень. Плодоносить у вересні-листопаді. Одна рослина утворює від 80-150 тисяч штук, насінин, які зберігають в землі життєздатність до 10-40 років.
Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній „зелений агресор”. Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт, що відображає загальне погіршення Землі.
Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які наносять великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз або сінна пропасниця. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, проходить різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми: все це дуже неприємно, псує настрій і нерви, протипоказано при водінні автомобіля.
Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.
В Закарпатській області амброзію полинолисту виявлено на 7 тис. га.
Росте в посівах різних культурних рослин. А також по шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений ґрунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий ґрунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони. Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для інтенсивного її розмноження.
Знищення амброзії полинолистої як карантинного бур’яна, підлягає загальній комплексній системі боротьбі з бур’янами, яка передбачає застосування різних методів: карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні заходи.
На сьогоднішній день на території області проведена боротьба на 3 тис. га, в основному, механічним методом. Скошування проводилось до цвітіння амброзії полинолистої. Спеціалістами карантинної служби проводиться обстеження по виявленню і своєчасної локалізації вогнищ небезпечного бур’яна, а також інформаційна робота з суб’єктами всіх форм власності і населенням.
Станом на січень 2017 року амброзією на Закарпатті було заражено 6425,64 га (10 районів), у нас введено особливий карантинний режим. Наразі в Виноградівському, Міжгірському, Тячівському, Іршавському, Мукачівському та Ужгородському районах розроблена і діє державна програма з локалізації і ліквідації вогнищ амброзії полинолистої. В інших районах такі програми готують для затвердження у райрадах. Амброзія полинолиста – надзвичайно шкідлива карантинна рослина. Тож виявляйте і знищуйте її!
О. В. Євчакова,
завідувач відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Закарпатська обласна фітолабораторія»;
Володимир Орябка,
Михайло Глагола,
державні інспектори управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби
