Про кучерявих свиней-монголиць та дієтичні м’ясні вироби з них, а також екологічну продукцію торгової марки «Пан Еко», яка відповідає європейським органічним стандартам, добре знають у Євросоюзі. Адже фермер, що їх виготовляє вже друге десятиліття, основний акцент робить саме на закордонних споживачів, хоча продукцію торгівельної марки «Пан Еко» можна побачити і на прилавках столиці України – Києва. Обладнання для переробки сировини закуплено в Польщі та Голландії, банки і пляшки для готової продукції постачаються з Італії, тара для соку – з Польщі.
Аби досягти бажаного результату, Павлу Тізешу з Ботара довелося пройти довгий шлях. Адже для того, аби вирощувати органічні продукти харчування, у першу чергу відповідати цим стандартом має земля, на якій та чи інша культура тягнутимуть до сонця свої тендітні пагінці. Аби поля, що раніше оброблялися різними хімікатами, стали дійсно «еко», протягом трьох років їм треба дати відпочити, або ж вирощувати необроблений врожай. Зараз фермер має землі не тільки в рідному Ботарі (де є і славнозвісний музей леквару та пам’ятник свині-монголиці), а й за межами населених пунктів Шаланки та Вербовець, а також на Львівщині у Золочівському та Перемишлянському районах. Тут, на понад 1200 га землі, господарник і вирощує зернові. Зокрема – старовинний сорт пшениці Спельта, яку експортує в Угорщину, де її перемелюють на муку та виготовляють макарони твердих сортів. Вирощує і технічну коноплю, насіння котрої відправляє у Швейцарію. До слова, це насіння використовують у фармакології. А от із стебел технічної коноплі виготовляють дуже якісні та стильні одяг і взуття. Збагатив асортимент продукції такими культурами як гречка та амарант. Останнє ще називають золотим зерном богів.
Цікаво, що наш співрозмовник до всього є і заступником керівника громадської спілки «Смак українських Карпат», яка об’єднує виробників з екологічно чистих територій 4-х областей українських Карпат: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька. Аби втілити у життя певні еко-проекти, вони беруть участь у закордонних грантах. Найбільше розвитку органічного виробництва у Карпатах допомагають благодійники з Швейцарії, котрі вважають, що наш регіон чимось подібний до їх гористої місцевості і має великі перспективи у розвитку тваринництва, овочівництва і ернових культур. Так, завдяки грантовим коштам, Павло Тізеш придбав необхідне обладнання і виготовляє йогурти. Наразі ними поласувати можуть тільки гості, котрі не рідко з екскурсіями навідуються у фермерське господарство, аби погладити кучеряве порося, або ж зробити селфі на фоні поля, де пасуться корови породи угорська сіра. Це суто м’ясисті корови, які взагалі не доять на молоко. Отелившись, малеча сама висмоктує собі з матері молоко, як у незайманій природі. Загалом Павло Павлович тримає таких понад 7 десятків поголів’я. А от на молоко для йогуртів придбав звичайних домашніх корів.
Наразі фермер веде перемовини щодо реалізації продукції у Арабські емірати, має певні плани щодо розвитку та збільшення асортименту органічної продукції. Та поки що це залишається під завісою таємничості, аби не налякати вдачу.
Наталія Кобаль
