ХІІ фестиваль «Угочанська лоза-2017» тривав два дні. У суботу любителі вина та подорожей мандрували вузькоколійкою на «Анці кушницькій» через Олешник, Вербовець, з місцем зупинки у графському винному погребі в Шаланках. Продовжили народні гуляння в неділю.
Традиційна колона прямувала вулицею міста в амфітеатр парку Перені. Настільки масштабно, як цьогоріч, це дійство ще не проходило. Сприяла і весняна тепла сонячна погода. Серед поважних гостей були народний депутат України Валерій Лунченко, голови Закарпатської обласної ради та облдержадміністрації Михайло Рівіс та Геннадій Москаль, голова демократичної партії угорців України Ласло Зубанич, перший заступник голови повітової ради Сату-Маре (Румунія) Саболч Нодь, голова Асоціації виноробів Румунії Іво Тутор та його заступник Католін Шойгов, голови міст та депутати, а також винороби з Угорщини та Румунії, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Янош Сабов, генеральний консул консульства Угорщини в Берегові Андре Саліпскі, представники консульства Словаччини в Ужгороді, а також депутати Закарпатської обласної ради, керівники структурних підрозділів, відділів та управлінь Закарпатської ОДА, голови райдержадміністрацій краю.
Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль щиро подякував організаторам свята за запрошення і привітав гостей з Румунії, Угорщини та тих, що тепер відпочивають на Закарпатті, і також висловив побажання всім спробувати по погарчику доброго вина.
– Шановні гості Закарпаття, виноградівці! Дозвольте від усього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради привітати вас із цим чудовим святковим дійством. Я хочу, щоб ви відчували дух Закарпаття на цьому святі, аби всі гості понесли до себе додому частинку тепла і радості і згадували його добрим словом. Як говорив великий Гйоте: «Хто пив вино – пішов, хто п’є вино – піде. Невже безсмертний, хто не п’є?». тому бажаю всім знайти унікальні смаки і нехай обраний напій розвеселить вам серце і піднімає дух. Зі святом, – сказав у вітальному слові голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс.
Голова Виноградівської РДА Михайло Русанюк, вітаючи гостей свята констатував, що такі потужні десанти делегацій, гостей і туристів є свідченням того, що «Угочанська лоза» – це єдиний фестиваль у краї, де можна скуштувати одразу 112 видів вина. Голова райради Віталій Любка зазначив, що покликанням «Угочанської лози» є не тільки популяризація культури виноробства, оскільки наш район є найтеплішим і умови для вирощування винограду найсприятливіші, а й збереження традицій та самоідентичності Виноградівського району. Віталій Володимирович подякував спонсорам і сільським радам, котрі представили свої двори. Перший заступник голови повітової ради Сату-Маре (Румунія) Саболч Нодь сказав, що почерпнув для себе на фестивалі безцінний досвід і приємно вражений спілкуванням з гостинними людьми Виноградівщини. Доброго здоров’я і Божого благословення організаторам та гостям свята побажав голова спілки виноробів міста Егер (Угорщина) Йожеф Торшоль.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Івана Табаки, котрий впродовж багатьох років був головою дегустаційної комісії фестивалю «Угочанська лоза».
Без нагород не залишився ніхто – ані кращі винороби, ані сільські двори.
Після вітального слова, голова оргкомітету Наталія Костелеба-Веремчук разом із співголовою Адальбертом Сверенком вручили грамоти, медалі та пам’ятні подарунки кращим виноробам району. Так у номінації біле сухе вино перші три сходинки п’єдесталу зайняли Сергій Кус, Елек Поулін та Іван Костьо. Червоне сухе вино найкращим було у Арпада Ласло, Степана Шімона та єдиної серед конкурсантів жінки-винороба Єви Альохіної. Михайло Талабіра, Сергій Кус та Йожеф Фуделла зайняли відповідно перші три місця за ізабельні сорти вина. Десертні вина кращими були у Сергія Куса, Йожефа Гошти, Арпада Ласло. Всі бажаючі мали змогу поласувати переможними винами і придбати пляшечку сонячного нектару у парку Перені.
Замиловували зір виставки-продажі неповторних виробів народних умільців та художників, для бажаючих проводили майстер-класи, працювали дитяче містечко та атракціони. Смачні сири, сало, ковбаски та соки купляли в еко-містечку. Чимало бажаючих зафіксували радісні миті фестивалю біля тематичних фото-зон. Молодь мала змогу ознайомитися з спеціальностями Виноградівського державного коледжу МДУ, де, до всього, ще й можна було придбати роботи, виготовлені студентами власноруч. З новинками сучасної літератури і не тільки можна було познайомитися у бібліомістечку. Теківський сільський двір вражав надзвичайною сервіровкою стола: тут ковбаски, шовдирі та сало «намалювали» справжнісіньку свиню, а з дейкона красувалася пара ошатних білих жар-птиць. При вході на подвір’я Неветленфолівської сільської ради гостей зустрічала монголиця, а біля тину розгорнули роботи народних умільців села. Боржавське та Онок «похвалилися» цікавими музейними експонатами: вишивані рушники, керамічний посуд, ляльки-мотанки підсвідомо переносили гостей двору у епоху дідів-прадідів. Родзинкою було те, що в них на дворі оселився лелека. У файному селі Егреш-Олешник пригощали бринзою та сиром з ферми «Карпатський буйвіл», варениками з квашеної капусти, ратотою з кропиви, токаном, чивригами та гомбовцями на парі з горіхами. У спільному дворі Вербовця і Чорного Потоку 10 видів вина та 8 домашньої палинки закусували бограчем, ребрами печеними на мангалі, богачем з шкварками і запивали русинським соком Драгуна. Нове село, окрім традиційних страв, вражало виробами з дерева. Як завжди, похизувалося фольклором Волоське обшаря. Дух гірських сіл Хижа-Черна-Новоселиця відчувався і в стравах: гостям до смаку прийшлися начанка, токан з бринзою, печені крумплі, голубці та книші з різними начинками. Імпровізоване подвір’я ДП «Виноградівський лісгосп» було справжнім лісовим царством, де в гущаві дерев та чагарників оселилися фазани, зайчики, білочки, лисиці, кабани, косулі, сови, орли та інші пернаті і пухнасті мешканці «легенів природи», ба, навіть дикий кіт вполював собі птаха. Як і годиться на природі, ласували шашликом, бограчем, печеними стегнами та картоплею. А веселили гостей не тільки шаланківським вином Олександра Болога та Арпада Ласло, яке так і лилось фонтаном, а й живими музиками – ансамблем «Смерічка» з Вилока (художний керівник Олександр Чурі).
Автентичність та побут рідного села найкраще передали у Кум’ятському біртоку. На подвір’ї, увінчаному гербом села, як і годиться, був лугош із гронами налитого сонцем винограду, а біля бочки з вином у возі розляглися захмелілі баба з дідом (роботи сільської майстрині Любові Бабинець), які так і сипали перлами народної творчості – прислів’ями та приказками. Був тут і колодязь, і кури з півнем, а біля старовинної лади – міхи з картоплею та кукурудзою, і, звичайно – багато-багато квітів та овочів, вирощених у сільських теплицях, вишивок (окрім старовинних рушників, окрасою були картини, які бісером власноруч вишила сільський голова Сніжана Попович). Пригощали голубцями з рису та кашаниками, ратотою, пасулею, рисом з печінкою, запіканкою з творогом, фанками, книшами. Презентували і візитівка села – старовинний сільський млин на картині, а поруч – макет пам’ятника воїнам першої світової війни. Є в селі і свій гімн…
Концертна програми увінчалася виступом народного артиста України Степана Гіги. А на завершення фестивалю «Угочанська лоза-2017» на найвитриваліших чекало феєричне шоу від театру вогню та світла «Dragonfly».
Наталія Кобаль
