26 листопада на центральній площі Виноградова відбувся велелюдний мітинг-реквієм пам’яті жертв голодомору «Запали свічку». В ньому взяли участь керівники органів місцевої влади, представники громадських організацій, учнівська молодь, священнослужителі та громадськість міста. Хвилиною мовчання – актом поминання і перестороги учасники мітингу вшанували пам’ять жертв голодомору в Україні. Учні Виноградівської гімназії підготували музично-літературну композицію «Свіча пам’яті». Щемний біль у душах учасників мітингу-реквієму викликали спогади свідка голодомору, нашої землячки Тетяни Федорівни Монди, яка в 1929 році народилася на Київщині:
– У нашій сім’ї було троє дітей і батько з матір’ю. В хаті не було не те, що хліба – ані картоплинки, ані бурячка. Молодший брат Петро помер від голоду. Ми із старшим братом Миколою вижили. Коли Петро помер, я, чотирирічна, була на черзі, бо була виснажена, худа – під лопатку на спині можна було руку засунути. Мама з пухлими ногами брала мене на руки і дуже плакала. Батько розбивав бодню, де колись складали сало, на шматки, варив це дерево і заставляв пити ту водичку…
А весною мама вже варила борщик із лободи і кропиви. Братик водив мене на поле, а там росло багато свиріпи – бур’яну із жовтим цвітом. Він облуплював стебло і соковиту середину заставляв їсти – напихав мені повен рот, тримав долоньку, доки я не пережувала і не проковтнула. Люди вмирали вдома і на дорозі. Їздили якісь двоє з возом, збирали трупи, везли на цвинтар і закопували всіх в одну яму…
– Страшні 30-ті роки ХХ століття… Скільки горя та страждань принесли вони нашому народу! Навесні 1933 року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 – щогодини, 17 – щохвилини. Всього жертвами голодомору, за неповними даними, стали від 7-ми до 10-ти мільйонів, із них 3 мільйони – діти, – про гірку правду народного болю говорив ведучий мітингу, начальник відділу культури РДА Василь Югас.
Відтак священнослужителі різних релігійних конфесій відправили панахиду, помолилися за упокій душ невинно загиблих під час голодомору. А насамкінець керівники району та міста, а за ними й усі учасники мітингу взяли участь у покладанні свічок пам’яті, сформувавши ними величезний хрест – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони вигублених голодомором життів.
Ганна КОБАЛЬ
