З давніх-давен Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Одним із свят, яке завжди відзначали українці, був День пам’яті Апостола Андрія Первозванного, особливо важливий для молоді. Тож святкового надвечір’я учасники Андріївських вечорниць, які проводилися в читальній залі центральної районної бібліотеки, поринули в минуле, відроджуючи славні традиції нашого народу.
І повідали ведучі того фольклорного дійства: «Свято Андрія дівчата дуже чекали, бо про свою долю в Святого Андрія запитати мали. Сходилися до однієї хати хлопці та дівчата ввечері 12 грудня, як і ми сьогодні, щоб жартувати та в різні ігри грати, а в ніч на Андрія ворожити. Молодь цієї ночі спати не лягала – це була єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки».
…І почалося веселе колоритне свято. До «хати-світлиці», прикрашеної барвистими рушниками, зійшлися дівчата. Лунали жарти, сміх та пісні. А відтак донька господині, в яку майстерно перевтілилася методист ЦРБ Сільвія Роспопа, запропонувала дівчатам поворожити. Бо що ж то за Андріївські вечорниці без ворожіння? Щоб дізнатися, звідки старостів чекати, кидали через ліве плече правий чобіт. Ворожили, щоб дізнатися ім’я судженого та його професію, гадали й на нитці (хто заміж швидше вийде), і за допомогою книжки (загадуючи питання), й на воску, застиглі форми якого пророчать майбутнє.
Та раптом стукіт у двері – на вечорниці завітав гурт хлопців. Веселі парубки жартували та розважали дівчат, ті ж гостинно пригощали їх фанками. А переможець гри «У мішках» отримав у нагороду в’язанку бубликів. Ох, і потішила гостей молодь! Тож так і хочеться висловити сердечну вдячність за відродження славних традицій усім, хто долучився до організації та проведення того веселого свята: передусім працівникам районної бібліотеки, дев’ятикласникам міської ЗОШ №4 Ірині Товт, Олександрі Слободяник, Ірині Міндак, Корнелії Пішковці, учням Виноградівської ДШМ ім. Б.Бартока Даяні Оравець та Ангеліні Олашин, а також студентам Виноградівського державного коледжу МДУ Катерині Чепак, Сергію Андрусю, Василю Риведжуку та Михайлу Джузі.
А на завершення того фольклорного дійства всі учасники та гості Андріївських вечорниць пригощалися рум’яними фанками та ароматним узваром.
Ось так і ожили перед учасниками святкового дійства ігри та забави нашого народу. Віриться, що не кануть вони у забуття. Адже міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю. В ній мудрість, кмітливість та іскрометний гумор, надія і світло завтрашнього дня. Тож хай завжди живим вогником світяться обереги пам’яті українського народу…
Ганна КОБАЛЬ
