Голова Виноградівської райдержадміністрації Михайло Русанюк та його заступник Єва Данич, а також депутат обласної ради Карло Резеш взяли участь у громадських зборах мешканців Дюли, що проходили у сільському клубі. Люди зібралися разом, аби спільно з керівниками району та села вирішити болюче для них питання – землі, котрі колись слугували для сельчан пасовищем для худоби, зараз перейшли у приватні руки. Голова сільської ради Олександр Шапі сказав, що днями йому зателефонували і повідомили, що на сільському пасовищі проводяться заміри землі. Він одразу поїхав туди, аби з’ясувати, хто і чому господарює на ділянці, котра завжди була власністю села? Всі розуміють, що зараз на державному рівні згідно законодавства наділяють земельними ділянками під забудову учасників АТО. Проте селяни не хочуть, аби на їх землях, котрі свого часу належали дідам-прадідам, потім були колгоспними, а зараз – їх же паями, господарювали чужі люди, котрі не є жителями Дюли.
– Нам також не до вподоби, що в нас під носом хтось ділить землю без нас та без простих людей. Проте слід розуміти, що земля, котра чітко окреслена контурами як власність села, і кому її ділити, вирішує сільська рада. Є землі за межами населеного пункту, яку ані село, ані районна чи обласна адміністрації не можуть ділити. У Закарпатті цю функцію виконує лише Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, котре підпорядковується безпосередньо Києву. У законі чітко прописано, що вони можуть ділити землі будь-де без погодження з місцевою владою. У нашій області був гучний скандал: доки ділили землі солдатам, що повернулися з Донбасу, люди не казали нічого, та коли почали ділити абсолютно незрозумілим чужакам із інших областей України – народ повстав. Тоді губернатор Геннадій Москаль написав відповідний лист у Київ, після того обласного керівника звільнили з посади і на його місце призначили нову людину, проте земля і далі ділиться. Тепер ця хвиля докотилася і до Виноградівщини: Широке, Фанчиково, Букове, Великі Ком’яти, Боржавське, Онок та ряд інших сіл мають цю проблему. Ми наразі можемо тільки клопотати до депутатів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів з проханням внести зміни до цього Закону. Це – перший крок. Проте потрібно робити так, як робить зараз Мала Копаня та Букове – узаконити землі, котрі знаходяться за межами населеного пункту. Проте замовлення документації, аналіз ґрунту коштує чималих грошей. У бюджеті потрібної суми нема. Є ще й третій варіант – створити сільський кооператив і оформити оренду землі під сільське пасовище. – сказав голова РДА Михайло Русанюк.
Заступник голови РДА Єва Данич констатувала, що ще у 2011 році райдержадміністрація повідомила всім головам міської, селищних та сільських рад про те, що необхідно виготовити технічну документацію на землю, бо настане час, коли землями не розпоряджатимуться місцеві органи самоврядування. Тож у теперішній ситуації із наділами є вина і сільських громад, адже ділянки за межами населеного пункту наразі інвентаризовані як вільні. Згідно Закону України, кожен громадянин, якому виповнилося 18 років, має право на отримання земельної ділянки для ведення господарства. Отримати її він може не тільки за місцем проживання, а на будь-якій території України, де забажає.
Підсумували збори написанням спільного листа-звернення у Закарпатську ОДА, Верховну раду України та Кабінет Міністрів з прохання змінити норму законодавства, котра дозволяє надавати земельні ділянки чужинцям без погодження з місцевою владою та громадою.
Наталія Кобаль
P.S.: Минулої п’ятниці на четвертій сесії VІІ скликання Закарпатської обласної ради депутати прийняли рішення «Про введення мораторію на передачу в приватну власність земель державної власності сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населених пунктів Закарпатської області». Ця тимчасова заборона про передачу в приватну власність державних земель хоч трохи зніме соціальну напругу, котра наразі панує між селянами. Адже вже ніхто не буде безконтрольно розпоряджатися і без того обмеженими земельними ресурсами, бо ж це, в свою чергу, порушує права та законні інтереси населення краю, а також учасників антитерористичної операції.
Відрадно, що обласні депутати звернули увагу на проблеми своїх виборців і хоча б тимчасово пригальмували безконтрольний процес. На черзі – рішення Кобміну та Верховної Ради. Сподіваємось, що воно також буде на користь простих людей-землеробів.
