Михайло Онисько є Оноцьким сільським головою вже четверту каденцію поспіль. Та це, певне, чи не найважчий період для всіх сільських урядовців, адже проблем стає щороку більше, а коштів на їх вирішення – менше. З рядом проблем стикаються і самі селяни: спочатку град, а потім і злива знищили чи не всю городину. Ті молоді люди, що їздять за кордон на заробітки, теж бідкаються, що тепер платять менше, ніж у попередні роки. Та й неоголошена війна дається взнаки. Бо ж з Оноку на Сході країни захищали цілісність та суверенітет України 18 молодих людей, частина з яких пішла добровольцями. Саме в цьому селі розпочали сумну статистику вбитих у АТО, коли, два роки тому матері привезли в домовині єдиного ще зовсім юного сина Станіслава Кіша. Одну з сільських вулиць назвали іменем свого героя, який навіки житиме в пам’яті односельчан.
Михайло Іванович сам запропонував розповісти читачам районки про те, як вони долають складнощі і хто надає Оноку практичну допомогу не словом, а ділом.
Надходження до сільського бюджету є, та вони невеликі. Ледве вистачає на оплату за вуличне освітлення, десь ямку на дорозі залатати та на соціальні виплати на поховання людей, що ще не досягли пенсійного віку. Ця сума невелика – всього 500 грн., її вистачає хіба що заплатити за викопану яму на кладовищі, – каже сільський голова. – Одразу після граду до сільської ради почали звертатися люди, котрим природна стихія пошкодила покрівлі будинків. Нами складено 15 актів. Та наслідки градобою не всі помітили одразу, а лише після зливи. Таких складено ще 16 актів.
Не зважаючи на складну економічну ситуації в країні, наше село все ж розбудовується. Так, знана в селі родина підприємців Доманич звела новий магазин. Вони також допомогли збудувати новий туалет для сільської ради з водопостачанням та водовідведенням. Підприємці села підтримують футбольну команду. – Люди звикли, що політики допомагають або ж тільки обіцяють лише у період передвиборчої кампанії. Проте нам напрочуд пощастило з депутатом обласної ради Наталією Костелеба-Веремчук. За всі ці роки, відколи я є сільським головою, можу цілком обґрунтовано констатувати, що настільки активно переймався проблемами своїх виборців тільки Іван Бушко. Наталія Юріївна за 8 місяців при владі зробила стільки для нашого села, скільки її попередники не спромоглися за цілу каденцію. Через два тижні після обрання обласним депутатом, привезла до школи сучасну мультимедійну дошку. Школа у нас із двозмінним навчанням, плануємо її добудувати, та, перш за все, виготовити проектно-кошторисну документацію. Необхідні для цього 100 тис. грн.. у нас були, та вони «застряли». Наталія Костелеба-Веремчук разом із нашим районним депутатом Михайлом Доманичем «вибили» ці кошти. Нещодавно у школі замінено двері, у виділенні 150 тис. грн. бюджетних коштів на які посприяла депутат обласної ради. Не без її участі до початку нового навчального року на альма-матер будуть замінені вікна на металопластикові енергозберігаючі. Тут виділено всього 900 тис. грн., розділених на рівні 3 частини з районного та обласного бюджетів і «Височини». Також нещодавно вона особисто подарувала православній громаді села на покрівлю церковної фари 100 листів шиферу і оплатила закуплені два вікна на роздягальну футболістів, що на сільському стадіоні. Також наша депутатка посприяла виділенню 300 тис. грн.. на перекриття сільської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Громада щиро вдячна обласному депутату за вагому допомогу і небайдужість.
– Найперше, що впадає у вічі людям, котрі проїжджають через Онок – поля, вкриті теплицями. Після розпаду колгоспів у всіх селах значні обсяги колись родючих земель стали пустувати. Ми ж раді, що 100 гектарів розпайованого поля у людей орендують ТЗВ «Агроальянс». На 7 га вони встановили теплиці, в яких вирощують ранню капусту, кабачки, баклажани, помідори Чері, гіркий перець, кавуни для мережі супермаркетів «Сільпо». Тут забезпечені сезонними робочими місцями близько 50 оночан і 200 людей довозять із Великих Ком’ят та Іршавського району. Відрадно, що переймаються наші орендарі проблемами села. Ми їм щиро вдячні за те, що надали 10 тис. грн.. для сільської футбольної команди і пообіцяли й надалі брати активну участь у громадському житті села. Хоч і самі зазнали збитків – град пошкодив і теплиці, і урожай.
Наталія Кобаль
