На Виноградівщині, як і скрізь по Україні, відзначили другу річницю Майдану, згадували хронологію тих подій. Ми її також пам’ятаємо. 21-22 лютого 2014-го на Майдані Незалежності прощалися із загиблими активістами. Лідери опозиції домовилися з Януковичем про зміни в Конституції і позачергові вибори до Верховної Ради. Парламент ці зміни прийняв, але Янукович втік. Депутати обирають виконувачем обов’язків глави держави Олександра Турчинова, призначають міністрів тимчасового уряду, а резиденцію «Межигір’я» під Києвом відкривають для відвідувачів. Згодом частина депутатів із Майдану стають депутатами ВР. Зараз вони своїми неординарними діями добре відомі українському загалу. Згадаймо, як Володимир Парасюк побив прокурора в Печерському райсуді. Михайла Гаврилюка роздягали на морозі і били, знімаючи для розваг на відео. Дмитро Ярош об’єднав праворадикальні сили у «Правий сектор». Ольга Богомолець стала символом медиків на Майдані. Артист Євген Нищук був ведучим на сцені навіть під час розстрілів. Учаснику «Автомайдану» Дмитру Булатову відрізали частину вуха… По-різному склалася їх політична кар’єра, але вони назавжди залишаться в спогадах людей як такі, що, прийшовши до Верховної Ради, не стали корупціонерами.
І саме там, на Майдані, актуальним стало слово «волонтер» – кияни влаштовували в себе вдома нічліг іногороднім, приносили їжу та ліки. Згодом воно набуло поширення з приводу АТО. І сьогодні ми із честю можемо констатувати, що наша робота все ще вкрай потрібна військовослужбовцям. Наші земляки це усвідомлюють і продовжують навідуватися в офіс волонтерів не з порожніми руками. От, наприклад, на початку лютого городянин Олександр Гал приніс куртку, по три майки і теплі кофти, два гольфи. Альбіна Гребенюк і теліжанка Ганна Качало принесли пластикові кришки, ще 1500 штук їх привезли із Великокопанської ЗОШ – всього ця школа здала їх 7000 штук, найбільше серед закладів освіти.
Та головне, ми продовжуємо турбуватися про бійців на передовій. 8 лютого студенти ВПУ-34 привезли вив’язану маскувальну сітку, директор ТОВ «Мільтекс-Україна» Олег Глазунов оперативно відгукнувся на наше прохання і завіз мішок відходів виробництва кольору хакі – для виготовлення костюмів «Кікімори». Наш меценат Тиберій Пішпекі знову власноруч виготовив шкільні рюкзаки, отримали ми і напередодні замовлену військову форму. Того ж дня видали ліки для адресної посилки бійцю та отримали утеплені чоботи. І порадувалися фотозвіту в Інтернеті про доставку бійцям 14-ої ОБМР у Мар’їнці висланих нами берців. 9 лютого ми поінформували читачів сторінки Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів про те, що маємо в наявності 5 упаковок інсуліну «Лантус» та упаковку «Елайдри» для лікування цукрового діабету – в разі потреби можемо передати адресно. 10 лютого видали городянам Негейзу і Гашпару цигарки, вологі салфетки, засоби гігієни, чай, каву. І одночасно сповістили в Інтернеті, що бійцям батальйону «Айдар» терміново потрібні запчастини – корінна ресора на «Міцубісі» і генератор до ВАЗ-2121. А ще через три дні знову порадувалися надісланому фотозвіту – 8 знімків сповіщають про доставлення шин бійцям 128-ої бригади. 19 лютого ми спорядили бійця 128-ої бригади, видали йому балаклаву і тепловий вентилятор.
Окрема наша щира подяка меценату із ТОВ «Західний рілейн» Юрію Морозовичу, який закупив і передав волонтерам бензопилу «Бригадир», якої так потребують наші земляки на передовій.
Остання наша відправка відбулася 17 лютого – із Виноградова в напрямку до Маріуполя від волонтерів «поїхали» дві нові бензопили, маскувальна сітка, що її напередодні сплели учні ВПУ-34, чотири блоки сигарет, багато цукерок…
Мальвіна САВИНЕЦЬ, волонтер
