Який чудесний та чарівний світ квітів! Квіти – це один із прекрасних творів природи, втілення всього найсвятішого, чистого, непорочного, що знаходиться в найбільш потаємних глибинах людської душі. Одні рослини полонять нас навесні, інші – влітку, треті – восени. А ще одні – це сухоцвіти, гордо протистоять морозам і снігам. Їх можна зустріти на узбіччях доріг, біля річок, на полях, а дехто вирощує вдома. Ці «простачки», якими мало хто милується в природі, коли за вікном зима, «…тиха музика снігу, таємний спів зірок», в букетах та композиціях приносять в дім особливий настрій, нагадуючи про барвистий ситець сонячних літніх днів.
До сухоцвітів, які зростають на полях, відносяться миколайчики польові (синьоголовники), ехінопс, ворсянка, чортополох та інші. Їхні голівки-булави заколихує вітер, а дзвінкоголосі щиглики, як жовтогарячі плямки не дають їм заціпеніти, вибирають з «булав» ласощі – насіннячко-поживу.
Кожна рослина з групи сухоцвітів у себе на батьківщині зростає у дикому вигляді, а ті, які окультурені, не вимогливі до ґрунту, стійкі до природних стресів, посухостійкі.
Ці «скромниці» хоч і є бур’янами, але разом з тим, мають лікарські властивості. Наприклад, ворсянка або щітка – це дворічна колюча трав’яниста рослина, зростає у висоту до 2 метрів. Листки та стебло колючі. На верхівці стебла розміщена колюча головка, яка буває жовтою, білою, рожевою або фіолетовою. Як тільки зацвітає, то стає смакотою для комах, а взимку – для зимуючих птахів. Але і людина теж навчилася використовувати цю щітку з користю для себе як діуретичний та протизапальний засіб. А ще, попіл ворсянки з коренів, квіток та листя в однакових пропорціях змішують зі свіжим вершковим маслом (1:1) та застосовують при висипах на шкірі, лишаях, ревматизмі та подагрі.
Мордовник, ехінопс або крутай з родини складноцвітих виростає до одного метра у висоту, стебла прямі, що закінчуються головчастими суцвіттями голубих квіток. Плід – веретеноподібна сім’янка, вкрита волосками. Зацвітає в липні-серпні. Рослина отруйна. Часто зустрічається в заплаві Тиси, окремими острівцями. Біля них завжди шлейф солодкавого аромату, що приваблює комах. З лікарською метою використовують насіння, яке збирають восени. Вона має стимулюючу дію, підвищує розумову та фізичну працездатність, тонізує скелетні м’язи, підвищує артеріальний тиск, нормалізує серцеву діяльність.
Хто випасає худобу на узбіччі доріг, мабуть не раз бачив миколайчики польові. Це багаторічна рослина, висотою до 60 см. Квіткові кошики синьо-зелені, овальні. Окремо збирають кошики, а окремо – стебла з листками. Миколайчики стають в пригоді як антисептик, а також як відхаркувальний засіб при кашлі різного походження, водянці, каменях в нирках та сечовому міхурі, при безсонні, малокрів’ї тощо.
Чортополох належить до родини складноцвітих, висотою до 1 м, квіти має яскраво-пурпурові, зацвітає в червні-серпні. Настій з трави чортополоху приймають при малярії, як антидіабетичний засіб. Чортополох є афродизіаком. Згідно квіткового гороскопу, він є покровителем людей, що народилися в середині січня. Деякі рослини увіковічнили себе в гербах країн. Наприклад, державний герб Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії являє собою щит, розділений на чотири частини. На зеленому підніжжі щита внизу герба розміщені рослини – «німі» девізи: Англії – біла троянда з червоним контуром, Ірландії – конюшина, а Шотландії – чортополох. Отакі то вони скромні, невибагливі, корисні, витривалі зелені «їжачки» наших широт.
Наталія ШКІРЯ, вчитель біології, директор Пушкінської ЗОШ І-ІІ ст.
