Шаланки – унікальне село. Воно славиться і чудовими виноградниками, смачними винами та вправними столярами, які виготовляють чудові дубові бочки для сонячного напою і не тільки. Всі ці вміння передаються з покоління у покоління, з діда-прадіда… От і брати Арпад та Отілло Ласлови успадкували виноробну справу та бондарство від свого батька, а той, у свою чергу, від свого. Виготовляють брати не тільки бочки, а й дерев’яні чани для купання із драбинками (вони зараз модні у санаторіях та оздоровчо-курортних комплексах), ванни (майже десятиліття тому, доки не було так багато морозильних камер, у них засолювали м’ясо). Та крім вина, замовляють круглі та овальні дерев’яні бочки для квашення капусти.
Старший брат одружився у Оросієво Берегівського району, тож звідти чи не щодня приїжджає у отчий дім, де батько облаштував майстерню спочатку для себе, а тепер тут повноправні господарі сини. Брати кажуть, що до недавна у їх домашній колекції була бочка, що залишилася у спадок від прадіда. Той змайстрував її напередодні першої світової війни. Кілька років тому вони віддали її в музей.
– Виготовляємо різні бочки. Найменша – ємкістю від 0.5 літра, найбільша – 1000 літрів. Найпопулярніші – від 5 до 500 літрів. Робимо бочки переважно із дуба. Проте є і з акації та шовковиці. Деревину шовковиці важко дістати, це досить рідкісне дерево, але воно тверде, не гірше за дуб, та й колір має гарний – лимонний. А от акація – темно-жовта. Готові бочки зовні покриваємо лаком, аби дерево не почорніло, коли на нього капнуть вином, – розповідає Арпад. А Отілло тим час залюбки демонструє нам майстер клас із виготовлення бочок. На наших очах у вмілих руках майстра за лічені хвилини у бочці з’явилося дно, хоч насправді ця справа зовсім не з легких.
Виготовлення сувенірних 5-10 літрових бочок з краником, підставкою, займає у братів один день, а от 50-100 літрові змайструють за півтора дні. Неабиякої ювелірної майстерності та вміння вимагають бочки з подвійним дном: повернувши краник в один бік, можна напустити чарочку горілки, а в інший – келих вина. Отакі вони – шаланківські майстри виноробної справи…
МАЮТЬ 13 СОРТІВ СОНЯЧНОГО НАПОЮ ТА 5-ТИЗІРКОВИЙ КОНЬЯК
У погребі Арпада та Отілла Ласлов красуються не порожні дубові бочки, а наповнені різномаїттям вин. 60 соток земель у братів засаджено виноградом сортів Леанка та Ізабелла. Зараз вони планують пересаджувати нові європейські та традиційні сорти, завдяки яким свого часу славився Угочанський край. Досліджувати виноградарство Шаланецької гори взявся старший брат Арпад Арпадович. Він навіть дізнався, які сорти винограду вирощували пращури у 1560 році, у ХVІІІ та початку ХІХ століть. Це, зокрема, Бакатор білий та рожевий, угорські сорти – біле вино Шарфегер, «1000 добрих», Серемський зелений, Берегівський розовий, Леанка, Пасатутті, Шардоне, Каберне Фран, Каберне Савіньйон, Мерло, Мускат Оттонель, Трамінер. Для виготовлення ігристого напою, зараз брати Ласлов частково купляють виноград із Одеси.
– Наразі маємо 13 сортів сонячного напою. Лише цьогоріч вичавили близько 3 тисячі літрів. Найпопулярніші у нас – Черсегі Пахуче, Мускат Оттонель, Трамінер, Троянда Закарпаття, Ізабелла, Чорний діамант… Також є в нас вино для причастя, зроблене із п’яти сортів винограду. Технологію його виготовлення мене навчив один православний священик із Берегова. Для цього вибираю темно-червоні сорти винограду Кадарка, Опорто, Сапераві, Мерло і Каберне Фран. Воно не має бродити більше 21 доби, міцність має складати не більше 8,5-9%. Бродіння зупиняємо не хімічними добавками, а природним шляхом – спочатку нагрію до 86 градусів, а потім охолоджую до + 18. При такому перепаді температури гинуть бактерії, що викликають процес бродіння. Його корисно пити і на кров, у кого низький гемоглобін та людям, хворим на рак, а також людам, організм яких виснажений тривалою хворобою, оскільки таке вино містить антиоксидант. Із європейських сортів у нас є – Кюве (суміш європейських білих сортів винограду), купажне вино Леанка – Шасла (Дьондь) – Зеніт. Щороку кожне вино несу в лабораторію, аби визначили його міцність, кислоту, цукристість.
Беруть чоловіки участь у винних фестиваль та конкурсах. Мають 5 медалей із Виноградова, Берегова та Ужгорода., – розповідає Арпад Арпадович.
Хоч на дворі – середина листопада, та у виноробів ще бродить пізній сорт винограду – Трамінер Рожевий, цукристість його висока, воно густе, концентратне, кажуть – буде самородне. За їх словами, торік вино було солодке. Для виготовлення духмяного напою пішло півтора мішка бурякового цукру, та й те на 400 літрів Ізабелли. Цукристість Троянди Закарпаття торік була 25,2%. Цьогоріч вміст цукру у винограді трохи нижчий. Є у колекції цих привітних чоловіків і … коньяк. Для його виготовлення використовують Леанку. Брати вже ласували смачним напоєм 5-тирічної витримки.
Арпад та Отілло Лослов кажуть, що заробити на вині статки неможна. Якщо їм повернуться вкладені у сонячний напій гроші, вже раді. Про те хто вже купляв у них цей ароматний напій, обов’язково прийде ще. Адже смакові якості просто зачаровують. Кажуть, є й такі гурмани, котрим вино пересилають «Новою поштою» у Київ. Популярними є і їх бочки. Та для братів обидві справи радже хобі та продовження родинних традицій, яке обов’язково має жити у віках.
Наталія КОБАЛЬ
