У селі Сасово в шкільному приміщенні відкрився музей унікального вченого й громадського діяча, кандидата біологічних наук, біофізика, радіобіолога, громадського й політичного діяча Миколи Івановича Бідзілі (1930 -2023 рр.).
Микола Бідзіля першим у Києві підняв синьо-жовтий прапор, будучи депутатом Голосіївської районної ради, він був одним із тих, хто створював Народний Рух України.
Найважливішим дітищем Миколи Бідзілі як громадського діяча стало Товариство закарпатців у Києві. Микола Іванович став його першими президентом. Завдяки ініціативі Товариства було відзначено на державному рівні ювілейні дати з часу проголошення Карпатської України, у Києві названо вулиці іменами Августина Волошина, Гренджі-Донського, відкрито меморіальні дошки видатним краянам. Товариство закарпатців на Євромайдані 2013-2014 років надавало щоденну допомогу учасникам протестів, діяла закарпатська кухня «Січ». Звісно, цей перелік – тільки тисячна частина зробленого.
Сьогодні про найважливіші здобутки Миколи Івановича свідчать важливі експонати в приміщенні нововідкритого музею. Ініціаторами відкриття стали народний депутат кількох скликань Станіслав Аржевітін і директорка школи Віра Макарова.
Не випадково Микола Іванович, який з 1954 року жив далеко від рідного села, рідного краю удостоївся такої акції з боку земляків. Як сказав його побратим по науці доктор економічних наук Іван Панич, Микола Іванович мав не лише великий науковий талант, але й безцінну людську рису – готовність підтримати земляків-закарпатців, які їхали здобувати нові знання, «завойовувати» столицю. Колишній заступник президента Товариства закарпатець Ярослав Роспопа розповів про свій досвід спілкування з Миколою Івановичем. Пан Ярослав познайомився із знаменитим науковцем, який невдовзі залучив його до роботи в товаристві закарпатців Києва. Це була типова доля багатьох, хто потрапляв у поле зору вченого, який обов’язково підтримував студента, старався допомогти у вирішенні життєвих питань, чи в досягненні наукових вершин. Молоді закарпатці ставали докторами наук, підприємцями, громадськими діячами. Досить заглянути у перший-ліпший довідник про село Сасово, щоб відкрити для себе той факт, що порівняно невелике село дало десятки кандидатів і докторів наук, які повноцінно працюють в Києві та інших містах України. Серед них кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри суспільних дисциплін Запорізького державного університету Петро Бідзіля, вчений, археолог-історик Василь Бідзіля, який особисто знайшов знамениту Скіфську пектораль, викладач УжНУ Юрій Бідзіля, кандидат біологічних наук Іван Данко, доцент Львівської зооветеринарної академії Микола Данко, кандидати медичних наук Іван Русинко та Володимир Шуба, академік медичних наук Михайло Шуба, кандидат фізико-математичних наук Йосип Шуба…
Наступником Миколи Івановича на посаді президента Товариства став колочавець Станіслав Аржевітін. Саме він під час відкриття музею представив блискучий документальний фільм, присвячений Миколі Івановичу. По завершенні фільму довго тривали оплески. А ще для сасівців Станіслав Аржевітін привіз велику особисту бібліотеку Миколи Бідзілі. Головне ж дійство, присвячене відкриттю музею, відбулося на шкільному подвір’ї, де пройшла урочиста лінійка, звучали виступи учнів.
Василь Горват
