Матері Божій, Матері єдиній, рідній, земній, матері Україні присвячується…
Друга неділя травня… Обласкана сонцем… У буйній зелені оновленого весною світу… У відчутті небувалого свята – ДНЯ МАТЕРІ, обпаленого війною… Але переповненого нескореною силою синів, вірою і жертовністю матерів, їхньою готовністю робити все, щоб на передовій наші захисники постійно відчували нерозривність із своєю родиною, щиру материнську турботу і не висловлену на відстані розлуки зворушливу підтримку, молитовний пояс захисту і глибинність родинних коренів, які українцям генетично передаються із покоління в покоління…
2024 – рік молитви… Травень – місяць Пречистої Діви… Це вона колись благословила свого єдиного Сина у хресну путь спасителя всього грішного людства. Все у світі повторюється… Сьогодні матері-українки виряджають своїх юних синів, чоловіків, батьків і дідусів, що в своїх руках здатні уміло тримати зброю на захист матері-Вітчизни, над якою нависла смертельна небезпека… Бо ще не вмерла України ні слава, ні воля… Ще нам браття-українці усміхнеться доля…
Ось таким вступним словом ведуча свята “AVE MARIA” Наталія Сорводі-Краснай у Виноградівському кафедральному храмі Успення Пречистої Богородиці, відкрила святковий концерт вшанування наших матерів учнями та викладачами Виноградівської мистецької школи імені Бели Бартока, який в свої дитячі роки проживав у нашому місті під орлиними відрогами Чорної гори. Звідси і розпочалося його сходження до музичного олімпу світової слави.
З повністю оновленою програмою до своїх вимогливих, справедливих і постійних глядачів знову прийшов цей творчий колектив. 36-тий рік ним успішно керує Заслужений працівник культури України, незмінний за цей період директор даного навчального закладу Віктор Іванович Марушка. Парафразом на тему Гімну України “МИ – Є” сучасного композитора Юрія Шевченка (солісти Маргарита Телек та Беата Сорводі), обдарованого чуттям нелегкого часу, коли в Україні триває кровопролитна війна, аматорський народний оркестр народних інструментів Виноградівського МБК відкриває концертну програму. Хвилиною мовчання, присутні в храмі глядачі, вшановують світлу пам’ять полеглих на війні героїв. Вони поклали свої голови і життя за наше світле майбутнє, за наше право жити і трудитись на вільній і незалежній землі. У жалобі схиляємо свої голови! Ця хвилина пам’яті ще більше згуртує нас живих, дасть нам надійну силу та непохитну волю, невичерпну мудрість і невгамовну наснагу для утвердження, що ми – народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…
Звучить неперевершена “Мелодія” Мирослава Скорика.
На авансцену піднімаються учасниці аматорського народного жіночого камерного хору викладачів ”Гармонія” у супроводі оркестру та хору виконують невмирущий в часі “Реквієм” Карла Дженкінса. Ведуча Наталія Юліусівна Сорводі-Краснай присутнім у залі нагадує, що кожен з нас з самісінького дитинства до своїх останніх днів несе в душі єдиний і неповторний образ своєї матері, яка з півслова все зрозуміє, вчасно простить, завжди пожаліє і самовіддано любитиме попри всі наші провини і негаразди… Як підтвердження сказаному ведучою, зараз звучить невмирущий твір Цезара Франка “Паніс Ангелікус”.
Сучасна Україна як велика європейська держава, яка йде шляхом створення своєї нової сутності через розбудову нової економіки, нових технологій, створення нових традицій і нової державної ідеології, яка спирається на тисячолітню традицію поваги українців до Рідної Матері, до Божої Матері, до рідної Землі-Матері, до Вітчизни-Матері. У цей час теплий весняний вітер приносить нам надію на наше духовне відродження і велику віру у становлення нової потужної української нації на теренах об’єднаної Європи.
Оркестр виконує “Токкату” Петера Мартіна.
Так сильно хочеться весни… З дощем чи вітром… З лелеками на хаті… Щоб хмарки в небі, мов човни, пливли… Цвіли сади… І тракторець гудів у полі… І мати у заквітчаній хустині поралася на грядках.. Щоб на вечерю у дворі збиралась радісна родина… І сон дитячий не тривожили завивання повітряної тривоги… Так сильно хочеться весни!
І як виразно і своєчасно зараз звучить твір Рольфа Ловланда “Ілюмінація” з неповторним соло першої скрипки оркестру – Маргарити Телек.
Кожний присутній зараз в цьому залі сказав би, що нічого не хоче від світу, лишень аби мама завжди поруч була. Для дорогих мам зараз оркестранти грають “Королівський вальс” Генрі Манчіні.
Теплі слова подяки і щирої любові за ласку і ніжність, недоспані ночі, за чуйність, розуміння і надійну підтримку, оркестранти разом з хором виражають присутнім у храмі мамам величальним твором “Глорія” Антоніо Вівальді.
Не обійшовся виступ викладачів без української пісні. Вона супроводжує нас від колиски аж до відходу у вічність. Український народ створив багато різножанрових пісень, що якби щодня вивчати лише по одній, нам би не вистачило нашого людського життя. Зараз звучить одна з них “Ой чий то кінь стоїть”.
Ще не стихли бурхливі оплески вдячних глядачів, як на авансцені шикується хор старшокласників, який разом з викладачами виконує “Кантате Доміно” бразильського композитора Ральфа Емерсона. Не обійшовся концерт без щирої “Молитви” Девіда Фостера та пісні-молитви “Господи помилуй нас” Тараса Петриненка, яку так проникливо чуттєво заспівала разом з хором cолістка Світлана Гнетило.
Весь зал підводиться, і стоячи співає “Молитву за Україну” – духовний гімн кожного українця (“Боже великий, єдиний нам Україну храни” написаний в 1885 році – автор музики Микола Лисенко, автор слів – Олександр Кониський.)
Матері міста висловлювали свою щиру подяку керівнику оркестру, Заслуженому працівнику культури України Віктору Марушці, керівнику хору Світлані Гнетило та незмінній ведучій концертної програми Наталії Сорводі-Краснай, які подарували жінкам незабутній святковий ДЕНЬ МАТЕРІ і позитивний настрій на тривалий час, бо найдорожче стоїть за словами: “У світі усе починається з мами!”
очільниця Виноградівського відділення ГО МАЛІЖ
Фото надав: Віктор Марушка
