Під такою назвою у Виноградівському історичному музеї діє виставка вишивки та гачкування, яку організатори приурочили до Дня Конституції України. Свої роботи на вернісажі представили дві самодіяльні майстрині з Виноградова Анна Черничко та Маргарита Чепак. Як зазначила директорка музею Людмила Тороцкезі, неймовірно красиві, оригінальні і вишукані в’язані гачком та вишиті вироби – це справжні витвори народного мистецтва, які заслуговують на найвищу оцінку тих, хто захоплюється ручною працею.
З роботами рукодільниць жителі та гості нашого міста вже змогли познайомитися на виставці до Всесвітнього дня вишиванки в рамках арт-мобу «А над світом українська вишиванка цвіте», який проходив на центральній площі Виноградова.
Анна Юріївна народилася в селі Букове, в’яже гачком, вишиває гладдю та хрестиком.
Маргарита Дмитрівна родом з Оноку, вишиває на канві хрестиком, гладдю, картини бісером. Ці навички та любов до рукоділля вони обидві здобули з дитинства, адже вишивали їхні мами та сестри.
«Вишивати я почала десь у четвертому класі, – каже Анна Черничко. – Але тяжко було, бо доводилося це робити при лампі. Усі вже давно сплять, а я книжками обкладуся, щоб не заважати, і вишиваю. Уже багато років не зраджую своєму улюбленому захопленню. Навіть, коли на екскурсію до колишньої Чехословакії поїхала, то не краєвидами любувалася, а вишивала. Тепер маю вишиту згадку про цю поїздку. Зразки для робіт брала з різних журналів, зокрема польських, які мені привозила донька. Як почну вишивку, що сподобалася, то не зупинюся, доки не закінчу. Навіть домашні справи не були на заваді, бо могла сидіти до ранку. Приємно не тільки для себе щось гарне зробити, а й подарувати рідним та знайомим».
А Маргарита Черничко продовжує: «У нашій родині також всі ткали і вишивали. Нас було п’ять сестер і брат. Змалку ми вчилися рукоділлю, в’язали спицями і гачком, вміли шити. Як стала доросла, не покинула улюблену справу. Скільки робіт з’явилося за ці роки важко сказати, але багато виробів дарувала на якісь знаменні події своїм найближчим людям. На виставці є рушник, який вишила на весілля доньки. Чимало робіт прикрашають мою оселю. Якщо я зберу всі свої витвори з хати, то вона опустіє, якби м білити хотіла».
До слова, майстрині є активістками громадського життя міста, мають дуже гарні голоси і співають у народному хоровому колективі ветеранів праці. А ще вони – членкині відокремленого підрозділу Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги у м. Виноградові. Саме їхні колегині того дня прийшли привітати Анну Юріївну та Маргариту Дмитрівну з відкриттям персональної виставки. Від імені товаришок щирі слова захоплення переглядом представлених робіт висловила голова осередку Катерина Вашкеба, а також вручила їм пам’ятні медалі-посвяти в «теліжанки», зроблені відомою виноградівською мисткинею Олею Гал.
Дійсно, в руках цих двох жінок голка з ниткою чи бісером або гачок творять дива, а їхні витвори справді вражають, захоплюють, приваблюють. Немов тонкі павутинки, на темному фоні мерехтять мереживні серветки та скатертинки, які оживають від легкого подиху вітру. А вишивані роботи, дивують візерунками та вдалим поєднаннями кольорів. Деяким із них вже чимало років, але й досі вони виглядають, мов зроблені нещодавно.
Працівники музею теж підготували невеличкі подарунки майстриням – пам’ятні фотоколажі на згадку про цю мистецьку подію. Виставка триватиме до кінця місяця. Запрошуємо всіх шанувальників народної творчості завітати до музею і самим переконатися, що українські жінки не тільки вправні господині, а й надзвичайно талановиті і неперевершені майстрині.
Любов ТОКАЧ
